Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України створить робочу групу щодо реалізації положень з ідентифікації самозаліснених ділянок та віднесення їх до лісового фонду України.
Таку рекомендацію надав відомству комітет з питань екологічної політики та природокористування на своєму засіданні 3 березня.
Через 3 місяці Міндовкілля має проінформувати екокомітет про результати роботи групи.
Також депутати доручили міністерству та Державному агентству лісових ресурсів України посилити роботу щодо можливої передачі земельних ділянок лісогосподарського призначення органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
У чому проблема
Ці рішення були прийняті після обговорення депутатами та запрошеними учасниками необхідності внесення змін до частини другої статті 107 Лісового кодексу України. Вона передбачає, що шкоду, заподіяну лісу, не наданому в користування, має відшкодувати орган місцевого самоврядування, на території якого знаходиться цей ліс, якщо винні у заподіянні шкоди особи не встановлені.
У комітеті розповіли, що у зв’язку із застосуванням вищезазначеної норми до них надійшло 65 звернень органів місцевого самоврядування. Їхніх представників запросили на засідання комітету.
Серед тих, хто виступив проти такої норми у законодавстві, була й Асоціація міст України.
“В результаті дії цієї норми територіальні громади несуть фінансову відповідальність без вини, за чужі дії чи бездіяльність. На додаток, реалізація цього положення може позбавити територіальних громад власності на землі під лісовими насадженнями”, – йдеться у листі Асоціації до голови екокомітету Олега Бондаренка.
Представники міст також вважають, що частина друга статті 107 порушує конституційні принципи справедливості та гарантії місцевого самоврядування, а також спонукає до:
- бездіяльності правоохоронних органів з розшуку винуватців у заподіянні шкоди лісу, незаконної вирубки лісу;
- спонуканню до нових правопорушень, адже винні не відповідають за скоєне;
- посилення соціальної несправедливості через покарання невинних.
“Як свідчить судова практика, з територіальних громад стягується шкода, заподіяна лісу у результаті незаконної вирубки лісів, без розшуку правоохоронними органами правопорушників”, – стверджується у листі.
Тому в Асоціації міст України запропонували голові екокомітету внести законопроєкт, який захистив би інтереси територіальних громад, і надали відповідний проєкт змін до Лісового кодексу. У ньому друга частина статті 107 Лісового кодексу взагалі відсутня.
Нагадаємо, вже є перший прецедент: 11 листопада 2024 року Господарський суд Рівненської області задовольнив позов Державної екологічної інспекції Поліського округу про стягнення з Дубровицької міської ради шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою невстановленими особами, в сумі понад 4,9 млн грн.
Яка думка фахівців
Керівник аналітичного відділу Української природоохоронної групи Петро Тєстов, який систематично займається питанням охорони та збереження українських лісів, був присутній на засіданні екокомітету та поділився своїми враженнями на власній сторінці у Facebook. На його думку, громадам дуже не подобається, що їх примушують охороняти нічийні та самосійні ліси. Він розповів, що вони не хочуть передавати ДП "Ліси України" ліси громади та створювати комунальні підприємства для охорони теж не мають бажання.
“Для мене тепер очевидно що тиск з вимогою скасувати цю статтю має в собі бажання й надалі наживатись на незаконних рубках в "нічийних" лісах і нищити самосійки під оранки”, – підсумував експерт, вислухавши аргументи, які наводили представники громад.
Петро Тєстов також відзначив, що на захист лісів “фахово, з цифрами та фактами виступили Міндовкілля, Держлісагентство й особливо Спеціалізована екологічна прокуратура”.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що дане питання відшкодування за незаконні порубки на землях, не наданих у користування, екокомітет розглядатиме на своєму засіданні 3 березня.
