Обсяги обігу щепи, тирси, деревного вугілля хоч і вражають, але не мають жодної адекватної статистики. Через це економіка України втрачає мільярди гривень.

Чотири роки у лісовій галузі тривають реформи: в країні нарешті запроваджений електронний облік деревини, електронні лісорубні квитки та ТТН. Але все це стосується лише лісоматеріалів круглих. Бирки зі штрихкодами, контроль логістики – тільки на колодах.

Хочеш маніпулювати – пересортовуй ділову деревину під бирки дров, перемелюй її в щепу, випалюй у бочках вугілля – і тобі нічого не буде! Бо адекватної системи контролю за обігом цієї паливної сировини немає. А щоб знайти підприємства, які займаються таким видом діяльності, треба добряче поблукати по лісових нетрях.

Це не меблі і будівельні матеріали, які можна контролювати на складах, фабриках та магазинах. Щепу і вугілля перевіз, спалив у котлах або з лівими документами вивіз на заводи в Румунію. Реальні обсяги такого тіньового ринку вражають.

Щепа і вугілля = нелегальні рубки + контрабанда

Підприємці, які займаються такою діяльністю, будуть із образами і матюками в коментарях писати, що це неправда. Але…

У той час, як легальні підприємства купують дров'яну деревину на біржових торгах, транспортують на заводи і там дроблять на щепу та тирсу, в нелегальних бізнесменів все не так. Дробарки там стоять прямо в лісі, на напівлегальних пилорамах у віддалених селах, де не їздить поліція.

Здобув деревину – одразу перемолов на щепу, поколов на колоті дрова, намалював документи – і поліція не підкопається. Ну, бо не будуть же вони робити молекулярний аналіз, щоб з'ясувати, де саме взялась ця щепа. І вези собі спокійно на котельню чи в Румунію на завод. Сертифікати походження такої деревини – ніхто не вимагає.

З деревним вугіллям все ще простіше. Бочки для його випалювання стоять просто в лісі. Законно? В лісистих регіонах такого "бізнесу" – сотні. От тільки є невелика нестиковка. Не секрет, що найбільші обсяги такого вугілля продаються в країнах ЄС. Як же воно туди потрапляє?

Цікаво, якби правоохоронні органи провели перевірку таких виробників, зіставили обсяги легально придбаної деревини, обрахували з коефіцієнтом перероблення обсяги експортованого вугілля. Як думаєте, цифри зійшлися б?

Контрабанда під виглядом дров

Окремим видом "мистецтва" є "пересортиця". Простими словами, коли хорошу цінну круглу деревину записують як дрова. Потім отримують документи на експорт дров – і везуть продавати в 5-10 разів дорожче в ЄС. Бо експорт необробленого ділового кругляка заборонений, а дров – ні. І їдуть елітні дрова на експорт ешелонами. Особливо з так званих комунальних лісгоспів АПК. А воююча країна втрачає гроші.

Лікування – тотальний облік

Небажання помічати проблему вже зробило її масштаб критичним. Як це виправляти? Перший і суттєвий крок – тотальний облік, відстежування ланцюжків походження щепи, колотих дров, деревного вугілля. Не тільки по партіях, а й по об'єму і вазі. З обов'язковими сертифікатами походження. Електронний облік для всіх без винятку. Тим більше, що робити це й так вимагає новий європейський регламент EUDR.

Чи буде спротив? Ще й який! Бо хто захоче втрачати такі обсяги шалених заробітків, за які можна купувати правоохоронців та політиків? Ніхто. І ті, хто на цьому "пригодувався", теж будуть кричати з парламентських трибун про "знищення бізнесу" та "геноцид населення". От побачите!

Репетицію цього ми вже бачили під час обговорення закону про штрафи за нелегальну заготівлю, перевезення та зберігання дров. Чому ж так легко "збунтувався народ"? Бо люди зрозуміють, що більшість дров, які вони купували, – без документів. Чому так? Бо послуги з продажу та доставки дров часто пропонують не лісгоспи, а невідомі прокладки. І де ж на ці "ліві" дрова мають взятися документи?

Але українському населенню дрова продають не самі успішні ділки, спритніші торгують з населенням європейським. Бо там прибутки більші в 10 разів. А дрова після перетину кордону магічним чином стають румунськими, угорськими, польськими, німецькими

А що в світі?

Натомість уся Європа взяла чіткий курс на скорочення викидів вуглецю в атмосферу, особливо в результаті спалювання деревини. Європейці впроваджують масштабну політику, яка чітко каже: з деревини потрібно робити меблі, будувати будинки, багаторазово її повторно переробляти. Але аж ніяк не спалювати. Бо це генерація викидів в атмосферу, а будинки і меблі – скорочення, поглинання та утримання вуглецю.

Ці пріоритети має імплементувати Україна, яка розпочала процес вступу в Євросоюз. Тим більше, що в такому корупційному секторі економіки давно пора почати наводити лад.