В Україні оновили довгострокову Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року

В Україні оновили довгострокову Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року t.me/mindovkillia
Ганна Велика

Вона повністю відповідає кліматичним цілям ЄС та Паризькій угоді

11 грудня під час форуму “Україна на СОР29: досягнення, виклики, перспективи” українській громадськості презентували основні елементи оновленої довгострокової Стратегії низьковуглецевого розвитку (СНВР, англ. – LT-LEDS) до 2050 року.

Про це повідомили у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України.

У відомстві розповіли, що така презентація раніше відбулася на 29-ій Конференції ООН зі зміни клімату (СОР29). Заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва повідомила, що багато учасників конференції, зокрема й очільник Генерального директорату Єврокомісії з питань клімату Курт Ванденберге, були вражені амбітністю української СНВР.

“Але ми знаємо, що робимо, і розуміємо, якого результату хочемо досягти та якими шляхами. Ми залучили найкращих науковців і маємо чіткі розрахунки, які підтверджують реалістичність нашого плану”, – зазначила чиновниця.

Розробкою оновленої Стратегії займався Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України. Окрім своїх фахівців, він залучив понад 20 національних та міжнародних експертів за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) у рамках глобальної ініціативи Climate Promise.

У Міндовкілля розповіли, що нова версія СНВР враховує виклики, пов’язані з війною, і визначає нові підходи до відновлення економіки та інфраструктури України. Вона також включає більш актуальні політики, заходи та інструменти для забезпечення “зеленого” відновлення економіки.

Науковці Олександр Дячук та Роман Подолець представили результати моделювання шляхів декарбонізації та досягнення кліматичної нейтральності економіки України.

Моделювалися 3 сценарії:

  1. WEM (With Existing Measures – з існуючими заходами) (оновлений сценарій Національного плану з енергетики та клімату – NECP).
  2. WAM (With Additional Measures – з додатковими заходами) (оновлений сценарій NECP).
  3. Сценарій NZE (Net Zero Emissions – чистий нульовий викид) (новий сценарій).

Візуалізацію зниження викидів парникових газів в Україні до 2050 року за цими трьома сценаріями науковці представили за допомогою графіків:

Джерело: Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України.

Після консультацій із національними та міжнародними експертами оновлену стратегію подадуть до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

“Це стане черговим кроком до інтеграції України у міжнародний кліматичний простір та виконання її зобов’язань згідно з Паризькою угодою”, – впевнені в міністерстві.

Ще у червні 2021 року ЕкоПолітика повідомляла про те, що Міндовкілля почало працювати над законом про Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року.

Читайте також
Через зміну клімату південь України втратить аграрний потенціал, а роль заходу зросте
Через зміну клімату південь України втратить аграрний потенціал, а роль заходу зросте

Екстремальна спека та мінімальні опади примушують обирати більш стійкі культури

Початок року став одним із найспекотніших в історії. Чого чекати від 2026-го загалом?
Початок року став одним із найспекотніших в історії. Чого чекати від 2026-го загалом?

Середня глобальна температура у 2026 році може перевищити рівень 1990 року на 1,37-1,58°C

Україна вироблятиме 2,1 млрд кубометрів біометану на рік до 2035 року: уряд затвердив програму
Україна вироблятиме 2,1 млрд кубометрів біометану на рік до 2035 року: уряд затвердив програму

Вже на першому етапі планують запустити в роботу вісім біометанових заводів

Понад 300 МВт потужностей вітрової енергетики додала Україна у 2025 році – Міненерго
Понад 300 МВт потужностей вітрової енергетики додала Україна у 2025 році – Міненерго

Розвиток вітрогенерації наближає Україну до європейського бачення енергетики, зменшуючи залежність від викопного палива