Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики отримав на розгляд проєкт Закону №12058 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення деградованих земель, стимулювання вирощування енергетичних рослин та виробництва альтернативного біопалива”.
ЕкоПолітика розбиралася, які зміни щодо використання сільськогосподарських земель у нього закладені, чи є схожа практика у світі та які застороги щодо цього документу є у фахівців.
Що нового
Законопроєкт №12058 переслідує одразу декілька цілей:
- відновлення деградованих земель;
- створення умов для інтенсивного вирощування енергетичних рослин, які потім будуть використані для виробництва біопалива;
- збереження площ під сільськогосподарськими культурами.
Для цього у документі законотворці пропонують низку суттєвих змін у сфері землекористування та охорони земель:
1. Встановлення мінімального строку оренди земельної ділянки для деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь у разі вирощування на них енергетичних рослин – не менше 10 років. Це дозволить забезпечити довгострокове планування та ефективне використання таких земель.
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України, зауважує, що його організація підтримує даний законопроєкт, але вважає, що мінімальний строк оренди має бути збільшений – мінімум до 20, а краще до 25 років.
“Термін у 10 років може стати перешкодою для інвестування, оскільки вирощування енергетичних рослин, таких, наприклад, як верба, потребує більшого часу, або бути економічно вигідним”, – говорить він.
2. Оновлення порядку консервації земель, який включатиме можливість вирощування енергетичних рослин як один із методів відновлення ґрунтів.
3. Використання деградованих та забруднених земель для вирощування олійних культур, які надалі будуть використовуватися не для отримання харчових продуктів (компонентів до них), а для виробництва біопалива (біоетанол, біодизель).
4. Введення чіткого визначення “деградованих земель” для уникнення різного трактування.
5. Внесення у понятійний апарат Закону України "Про альтернативні види палива" визначення енергетичних рослин тощо.
Георгій Гелетуха розповів, що два подібних законопроєкти вже розроблялися депутатами, але вони так і не дійшли до розгляду у комітеті.
Досвід інших країн
За словами експерта, досвід вирощування енергетичних культур на забруднених внаслідок бойових дій землях вже має Хорватія. Для отримання біопалива тут успішно вирощують міскантус – багаторічну трав’янисту рослину з родини злакових.
Крім цього, голова Біоенергетичної асоціації зауважив, що біопаливо, отримане з енергетичних рослин, вирощених на забруднених та деградованих землях підпадає під поняття “передове біопаливо” (“advanced biofuel”) Директиви Євросоюзу RED III (The Renewable Energy Directive), зазначене у Додатку IX.
Хто виступив проти
Водночас активісти Української природоохоронної групи (УПГ) висловилися різко негативно у відношенні проєкту Закону №12058. Вони назвали 6 аргументів проти цього документу:
1. Положення законопроєкту суперечать головній ідеї консервації, а саме припиненню розорювання земель і відновлення їх до вигляду природних екосистем.
2. Члени УПГ вважають його узаконенням незаконного використання земель, які підлягають консервації, щоб мати можливість легально вирощувати соняшник чи ріпак там, де це зараз є нелегальним.
3. Активісти розповіли, що енергетичні та олійні культури найбільше виснажують ґрунт і призводять до ерозії.
4. Вони поставили питання, куди подінуться шкідливі речовини, поглинуті рослинами із забруднених внаслідок військових дій земель.
“Самі ж автори законопроєкту пишуть, що вирощування енергетичних рослин на техногенно забруднених землях дозволить очистити ґрунт. А куди далі подінеться те, що увібрали ці енергетичні рослини, якщо з них зроблять, наприклад, пелети?”
Георгій Гелетуха стверджує, що отриманий з енергетичних рослин біогаз не міститиме шкідливих домішок, а зброджений осад із важкими металами повернеться назад на земельну ділянку, на якій ці рослини були вирощені.
5. Особливі умови для вирощування цих культур.
“Мінімальний строк оренди земель має бути 10 років, ціна оренди – найнижчою з можливих, і на додачу ще й субсидії від держави”, – говорять в УПГ.
6. Як останній аргумент, активісти нагадали, що про потребу консервації земель пишуть не тільки екологи, але й вчені-агрономи з Академії аграрних наук України.
“Купа державних стратегій, законів, міжнародних зобов'язань вимагають збільшувати площу пасовищ і сіножатей. Саме консервація земель таким чином є найбільш науково обґрунтованою”, – впевнені вони.
Днями ЕкоПолітика розповідала, що перший український біометан почав надходити у вітчизняну ГТС. Також у вересні ми повідомляли, що уряд адаптував Порядок функціонування реєстру біометану до європейських вимог.
