Активістів шокували плани рубок у Карпатському нацпарку shutterstock

Активістів шокували плани рубок у Карпатському нацпарку

Ганна Велика

Вони розкритикували дирекцію цього об’єкта природно-заповідного фонду і звернулися з цього приводу до Міндовкілля

Члени Української природоохоронної групи (УПГ) ознайомилися з планами рубок у Карпатському НПП і були шоковані як їхніми площами, так і аргументацією керівництва парку щодо них, бо вона суперечить світовим та європейським тенденціям у сфері охорони лісу.

Повідомлення про це з’явилося на Facebook-сторінці УПГ.

Активісти розповіли, що плани рубок у цьому нацпарку передбачають знесення дерев на площі у 270 га, а матеріали його лісовпорядкування, які зараз розробляються, закладають можливість майбутніх рубок в ще більшому обсязі.

Але головною претензією УПГ до керівництва парку в особі його директора Степана Гошовського та його заступника з науки Олександра Киселюка стали аргументи, які вони навели для обґрунтування рубок, а саме – гостра потреба видалення мертвої деревини.

Фахівці групи стверджують, що якщо вірити обґрунтуванню від очільника Карпатського НПП, наявність мертвої деревини:

  • сприяє поширенню інвазійних видів;
  • заважає лісовідновленню;
  • принципово знижує рекреаційну привабливість лісу;
  • заважає природному поновленню;
  • обмежує виконання завдань нацпарку.

Проте активісти наголосили, що важливість збереження мертвої деревини в лісах вже давно є світовим трендом. Вони навели як приклад нещодавно ухвалений у ЄС закон про відновлення природи (Nature Restoration Law), який взагалі зобов'язує країни-члени рахувати й збільшувати кількість мертвої деревини у лісах.

“Але виглядає, що Карпатський нацпарк з ЄС пов'язує лише експорт деревини. Бо саме туди продаються дошки, зроблені зі зрубаних в парку дерев”, – зазначили в УПГ.

Активісти відправили свої зауваження щодо цієї ситуації й закликали Міндовкілля їх врахувати.

Нагадаємо, що проти призначення нинішнього директора Карпатського НПП у серпні 2022 року протестували колектив, представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій та небайдужі громадяни. Вони були обурені тим, що у Міндовкілля колективу не надали жодних пояснень причини зміни керівника.

У вересні ЕкоПолітика писала про те, що громадська рада Міндовкілля планувала рекомендувати міністерству вжити дій для зняття загострення конфлікту у нацпарку “Карпатський”, що виник через призначення Степана Гошовського на посаду директора. Але, як бачимо, він і нині на посаді.

Раніше ми повідомляли про корупційний шлейф, який тягнеться за Гошовським. Він є колишнім екоінспектором, якого звільнили за хабарництво. Після цього Гошовський влаштувався до Болехівського лісгоспу де, ймовірно, брав участь у незаконній закупівлі дров, самовільних рубках та залякуванні місцевих активістів. А потім, користуючись можливістю у воєнний час не проводити конкурс на посаду, Міндовкілля призначило його директором Карпатського НПП.

Читайте також
На Хмельниччині лісівники незаконно зрубали понад 3 га лісу на 6,5 млн грн
На Хмельниччині лісівники незаконно зрубали понад 3 га лісу на 6,5 млн грн

Знесення дерев вони проводили за сфальшованими документами

На Черкащині екоактивісти та поліція спіймали на незаконній порубці працівників нацпарку
На Черкащині екоактивісти та поліція спіймали на незаконній порубці працівників нацпарку

Протиправне знесення дерев природоохоронці виявляють тут вже не вперше 

На Волині директора лісгоспу підозрюють у корупції: знайшли майна на 27 млн грн
На Волині директора лісгоспу підозрюють у корупції: знайшли майна на 27 млн грн

Свої активи лісівник часто записував на родичів, які не мали фінансової можливості для таких покупок

На Хмельниччині судитимуть “чорних лісорубів”, які завдали збитків на 3,3 млн грн 
На Хмельниччині судитимуть “чорних лісорубів”, які завдали збитків на 3,3 млн грн 

Серед зловмисників був правоохоронець, який прикривав нелегальну заготівлю та продаж деревини