Члени Української природоохоронної групи (УПГ) ознайомилися з планами рубок у Карпатському НПП і були шоковані як їхніми площами, так і аргументацією керівництва парку щодо них, бо вона суперечить світовим та європейським тенденціям у сфері охорони лісу.
Повідомлення про це з’явилося на Facebook-сторінці УПГ.
Активісти розповіли, що плани рубок у цьому нацпарку передбачають знесення дерев на площі у 270 га, а матеріали його лісовпорядкування, які зараз розробляються, закладають можливість майбутніх рубок в ще більшому обсязі.
Але головною претензією УПГ до керівництва парку в особі його директора Степана Гошовського та його заступника з науки Олександра Киселюка стали аргументи, які вони навели для обґрунтування рубок, а саме – гостра потреба видалення мертвої деревини.
Фахівці групи стверджують, що якщо вірити обґрунтуванню від очільника Карпатського НПП, наявність мертвої деревини:
- сприяє поширенню інвазійних видів;
- заважає лісовідновленню;
- принципово знижує рекреаційну привабливість лісу;
- заважає природному поновленню;
- обмежує виконання завдань нацпарку.
Проте активісти наголосили, що важливість збереження мертвої деревини в лісах вже давно є світовим трендом. Вони навели як приклад нещодавно ухвалений у ЄС закон про відновлення природи (Nature Restoration Law), який взагалі зобов'язує країни-члени рахувати й збільшувати кількість мертвої деревини у лісах.
“Але виглядає, що Карпатський нацпарк з ЄС пов'язує лише експорт деревини. Бо саме туди продаються дошки, зроблені зі зрубаних в парку дерев”, – зазначили в УПГ.
Активісти відправили свої зауваження щодо цієї ситуації й закликали Міндовкілля їх врахувати.
Нагадаємо, що проти призначення нинішнього директора Карпатського НПП у серпні 2022 року протестували колектив, представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій та небайдужі громадяни. Вони були обурені тим, що у Міндовкілля колективу не надали жодних пояснень причини зміни керівника.
У вересні ЕкоПолітика писала про те, що громадська рада Міндовкілля планувала рекомендувати міністерству вжити дій для зняття загострення конфлікту у нацпарку “Карпатський”, що виник через призначення Степана Гошовського на посаду директора. Але, як бачимо, він і нині на посаді.
Раніше ми повідомляли про корупційний шлейф, який тягнеться за Гошовським. Він є колишнім екоінспектором, якого звільнили за хабарництво. Після цього Гошовський влаштувався до Болехівського лісгоспу де, ймовірно, брав участь у незаконній закупівлі дров, самовільних рубках та залякуванні місцевих активістів. А потім, користуючись можливістю у воєнний час не проводити конкурс на посаду, Міндовкілля призначило його директором Карпатського НПП.