Європейський Союз підготував проєкт позиції ЄС до кліматичного саміту COP29, у якому наполягає: багаті країни з економікою, що розвивається, повинні сплачувати внески до фонду кліматичних дій.
Про це повідомляє Politico з посиланням на документ, який має у своєму розпорядженні.
Фінансування буде центральною темою цьогорічної конференції ООН з питань клімату, відомої як COP29, що відбудеться у листопаді. Це обумовлено тим, що країни, які розвиваються, вимагають значного збільшення фінансування, щоб допомогти їм скоротити викиди й підготуватися до наслідків глобального потепління.
Наразі щорічний обсяг цього фінансування складає $100 млрд і його забезпечують країни, які вважалися індустріально розвиненими під час розробки кліматичної угоди ООН у 1992 році. Ця угода була укладена до 2025 року і на COP29 її має замінити нова.
На сьогодні ЄС є найбільшим донором у наданні кліматичної допомоги й має намір продовжувати надавати фінансування. Але блок хоче, аби країни, які стали багатшими за останні три десятиліття, також робили свій внесок.
У проєкті позиції ЄС, датованому 26 липня, Євросоюз закликає до розширення “бази донорів” цільового фонду, зважаючи на “еволюцію відповідних можливостей”, яка відбулася з 1990-х років.
“Таке розширення внесків дає можливість збільшити фінансування для підтримки найбільш вразливих країн і громад і відображає сильну глобальну солідарність з ними. У цьому контексті [ЄС] ЗАКЛИКАЄ всі країни, відповідно до їхніх фінансових можливостей, включаючи країни з перехідною економікою, зробити свій внесок у досягнення нової мети”, – йдеться в проєкті документа.
У заяві не називають конкретну країну, але європейські дипломати і чиновники намагаються підштовхнути Пекін, зокрема, до фінансування. За ці більше ніж 30 років Китай не тільки став другою за величиною економікою світу, але й найбільшим джерелом викидів парникових газів, що призводять до нагрівання планети.
Проєкт позиції також передбачає, що ЄС може наполягати на обмеженні списку можливих країн-отримувачів кліматичної допомоги. Блок може спрямувати більше коштів країнам, які є особливо вразливими до глобального потепління, замість того, щоб дозволити всім країнам, які класифікуються як такі, що розвиваються, мати доступ до однакового рівня фінансування.
Нагадаємо, що минулого року Китай відмовився робити пожертвування до фонду на підтримку постраждалих громад навіть попри те, що свій внесок зробили ОАЕ – перша країна з-поза меж традиційної групи донорів, яка виділила кошти на боротьбу зі зміною клімату через офіційний фонд ООН. Цей фонд зібрав близько $655 млн.
Протистояння в листопаді багаторазово збільшує фінансові ставки: деякі країни, що розвиваються, встановили $1 трлн на рік як відправну точку переговорів.
Варто зазначити, що європейці розглядають не лише Китай як потужного донора кліматичної допомоги. Багаті країни Перської затоки, які мають власну величезну спадщину кліматичної шкоди від продажу своїх запасів викопного палива, такі як Катар, ОАЕ та Саудівська Аравія, ймовірно, теж будуть змушені скинутись. На Сінгапур, ймовірно, також чинитимуть тиск.
У червні ЕкоПолітика розповідала про те, що на Боннській конференції, результати якої мали стати основою для прийняття рішень на COP29, переговори про кліматичне фінансування зайшли в глухий кут.