У 2022 році Прем'єр-міністрка Барбадосу Міа Моттлі проявила кліматичне лідерство, започаткувавши регіональну ініціативу під назвою "Бриджтаунська ініціатива", до якої приєдналися майже всі країни регіону.
Про це сказано у матеріалі Української Правди.
Зазначається, що внесок країни у зміни клімату є мізерним: транспорт, сільське господарство та інші джерела разом генерують менше ніж 0,01% глобальних викидів парникових газів, хоча Барбадос особливо вразливий до кліматичних змін. Підвищення рівня моря загрожує затопленням прибережних районів та руйнуванням берегової лінії. Інша небезпека – зменшення і без того невеликих запасів прісної води на острові. Але найперше – це урагани.
"Вимоги ініціативи дуже прості – змінити правила міжнародної допомоги з розвитку. Зокрема, вони вимагають у Світового банку та Міжнародного Валютного Фонду залучати більше приватного фінансування на адаптацію вразливих острівних країн, які буквально йдуть під воду", – розповідає директорка ГО "Еколтава" і радниця Української кліматичної мережі Юлія Мельник.
Бриджтаунська ініціатива ґрунтується на тому, що сучасна система міжнародних фінансових стосунків була встановлена по Другій світової війни, коли країн, таких як Барбадос, просто не існувало як незалежних держав. Їхні інтереси сьогодні ігноруються.
Отже, систему потрібно змінити відповідно до вимог часу.
Проблема таких країн, як Барбадос, полягає в тому, що на всіх трьох рівнях вони й близько не мають такого доступу до фінансових ресурсів, як багаті країни Заходу. Якщо останні можуть взяти кредити для будівництва умовних сонячних чи вітрових електростанцій під 2%, то бідним країнам ці кошти доступні під 10%
Бриджтаунська ініціатива з'явилася у 2022-му році. Але відтоді її конкретне наповнення еволюціонувало і наступного року була сформульована так звана Бриджтаунська ініціатива 2.0.
Головні пункти, спрямовані на покращення боротьби з кліматичною кризою, передбачають наступне:
- Негайно забезпечити підтримку ліквідності, зокрема перенаправити принаймні $100 млрд невикористаних спеціальних прав запозичення (SDR) через МВФ і багатосторонні банки розвитку;
- Відновити боргову стійкість, а також підтримати країни в реструктуризації їхнього боргу за допомогою довгострокових низьких процентних ставок;
- Збільшити кредитування з метою досягти цілей сталого розвитку (ЦСР) до $500 млрд на рік;
- Мобілізувати понад $1,5 трлн на рік інвестицій приватного сектора в зелену трансформацію;
- Перебудувати управління міжнародними фінансовими установами, щоб зробити їх більш представницькими, справедливими та інклюзивними;
- Створити міжнародну торгову систему, яка підтримує глобальні екологічні та справедливі перетворення.
Як повідомляла Екополітика раніше, боротьба зі зміною клімату потребує радикального скорочення виробництва, використання та утилізації пластику, адже ця галузь створює 2 мільярди тонн викидів парникових газів – близько 3,4% всіх антропогенних викидів.
