Україна працює над створенням системи торгівлі викидами парникових газів та підвищенням внутрішнього податку на викиди вуглецю.
Це необхідно, щоб підготуватися до європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), повідомляє ICIS.
Зазначається, що зменшення вуглецевого сліду та приведення економіки у відповідність новим правилам ЄС необхідно для конкурентоспроможності компаній. Адже блок є основним експортним ринком.
В матеріалі підкреслили, що з 2026 року експортери сплачуватимуть вуглецеве мито, тобто різницю між місцевою та європейською ціною за викиди вуглецю. CBAM ЄС не передбачає жодних поступок для України, попри те, що її промислова база була серйозно пошкоджена з початку російсько-української війни.
“Україна має прямий інтерес у зменшенні свого вуглецевого сліду та забезпеченні конкурентоспроможності своїх компаній після повного впровадження механізму CBAM у 2026 році”, – наголосили в ICIS.
Радниця голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Ольга Євстігнєєва розповіла, що країна працює над кількома проєктами. Вони покликані зменшити свій вуглецевий слід і забезпечити конкурентоспроможність компаній, а також відповідати вимогам ЄС.
Вона наголосила, що до повномасштабного вторгнення Україна мала велику промислову базу та експортувала залізну руду, сталеві напівфабрикати, а також різноманітну сільськогосподарську продукцію. Однак через війну загальний експорт впав на 35%, оскільки промислова база була пошкоджена.
Зазначається, що Україна зобов'язалася збільшити цільову частку відновлюваної енергії в загальній встановленій потужності з 9% до 27% до 2030 року. Однак через війну близько 90% вітрових та близько 50% сонячних потужностей знищені або окуповані. Однак деякі компанії зараз працюють над розширенням встановлених потужностей відновлюваних джерел. Так ДТЕК запустив першу чергу Тилігульської ВЕС на 114 МВт та планує її розширити до 500 МВт.
В матеріалі підкреслили, що також парламент ухвалив закон про створення фонду декарбонізації. Окрім того, очікується, що найближчими тижнями буде прийнято новий указ, який визначає правила відшкодування коштів компаніям, які вживають активних заходів для декарбонізації своєї діяльності.
В ICIS розповіли, що хоча Україна підвищила екоподаток на викиди вуглецю з 10 грн за тонну СО2-еквіваленту до 30 грн, це лише незначна частина цін на викиди вуглецю в ЄС (близько 80,00 євро за тонну).
За словами Євстігнєєвої, Україна також працює з Німецьким агентством з міжнародного співробітництва над створенням функціональної системи торгівлі викидами, яка допоможе заповнити розрив у найближчі роки. Проте існує низка проблем, зокрема посилення вимірювання парникових газів, звітності та перевірки для забезпечення належного звітування про викиди вуглецю.
Вона наголосила, що у 2021 році лише 264 установки, що викидають парникові гази, офіційно подали плани моніторингу до Національного центру обліку викидів парникових газів, тобто лише 15% від загальної кількості установок.
“Необхідно точно розрахувати викиди, перш ніж буде складено відповідну вуглецеву карту, яка б відображала науково обґрунтовані кліматичні цілі”, – зазначила Євстігнєєва.
Нагадаємо, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець заявив, що в Україні систему торгівлі викидами парникових газів планують запустити з 2025 року у тестовому режимі.
Раніше ЕкоПолітика зібрала основні пропозиції до становлення СТВ та застереження щодо них.
