У Кривому Розі екоактивісти виявили, що лише 3 з 12 альтернативних джерел води в місті умовно придатні для санітарно-побутових потреб.
Воду з водойм та джерел міста не можна вживати без попередньої фільтрації, кондиціонування вугільним фільтром та знезараження, йдеться в дослідженні громадської організації “Досить труїти Кривий Ріг”.
Екоактивісти підкреслили, що в реаліях війни альтернативне водопосточання є критичним для громад, а особливо для територій з високим рівнем урбанізації. Адже часто об’єкти критичної інфраструктури стають ціллю спрямованих атак ворожих військ.
Вони розповіли, що для дослідження якості води Кривого Рогу обрали 12 джерел, а саме:
- Титанський ставок (Тернівський район);
- Романівський ставок (Тернівський район);
- водосховище КРЕС на річці Саксагань (Покровський район);
- джерело в мікрорайоні Юність (Саксаганський район);
- ставок в Соцмісті (Металургійний район);
- свердловина в мікрорайоні Довгинцеве ( Довгинцевський район);
- затоплений гранітний карʼєр (Карачуни);
- Карачунівське водосховище (Криворізький район);
- свердловина ПД-3 (Криворізький район);
- свердловина 10 на Коломойцевському промвузлі (Криворізький район);
- свердловина 11 на Коломойцевському промвузлі (Криворізький район);
- ставок на пляжі в мікрорайоні Даманський (Тернівський район).
Автори розповіли, що під час дослідження якості води вони поєднували консервативні підходи екологічного контролю (точковий відбір проб у зоні потенційного впливу) та громадські Citizen Science інструменти якісно-кількісного аналізу вод.
Дослідження показало, що лише 3 джерела придатні для нецентралізованого водопостачання:
- Титанський ставок;
- південно-західна частина Карачунівського водосховища
“У надзвичайних умовах вода з цих трьох джерел потребує загальної схеми підготовки: забір – фільтрування – вугільне кондиціонування – знезараження – використання без довготривалого накопичення”, – підкреслили екоактивісти.
- вода зі ставку на пляжу на Північному ГЗК та свердловин Коломойцевського р-ну – умовно придатна із застереженням про значний солевміст та вміст солей жорсткості.
Автори наголосили, що інші, обрані для дослідження джерела, мають "Посередню" категорію якості, а приватна свердловина на мр-н Довгинцеве – "Погану".
Вони розповіли, що спільною "проблемою" обраних для дослідження джерел є підвищений або високий вміст розчинених солей (параметр TDS) та катіонів твердості води (параметри KH, GH). Вода з цих джерел потребує додаткового пом’якшення та використання фільтрів з іонно-обмінними смолами або катіон-активними цеолітами.
Екоактивісти зазначили, що у випадку відсутності альтернатив водопостачання – джерела "Водосховище КРЕС", затопленого гранітного кар’єру та свердловини поблизу Карачунівського водосховища можуть забезпечити санітарно-технічні потреби локальної громади. Вода з джерела "Водосховище КРЕС" не придатна для задоволення питних потреб через дуже високий вміст розчинених солей.
Автори розповіли, що особливість води свердловин Коломойцевського р-ну – це дуже великий вміст розчинених солей та іонів кальцію та магнію (жорсткість води), інші параметри води відповідають категорії доброї якості. У надзвичайних умовах ця вода придатна до споживання (за умови дотримання загальної схеми очищення та знезараження). Проте довготривале споживання такої води (як і інших аналогічних вод зі значним вмістом солей) є небажаним.
“Ця вода не відповідає критеріям фізіологічної повноцінності води, а її довготривале споживання без очищення (пом’якшення, знесолення) збільшує ризики захворюваності сечостатевої та серцево-судинної систем, органів кровотворення”, – підкреслили вони.
Дослідження також показало, що вода джерел "Романівський ставок", ставок на Соцмісті, струмок мк-рн Юність має ознаки забруднення нітратами та нітритами. У надзвичайних умовах ці джерела можна розглядати для постачання технічної та в окремих випадках санітарної води. Очищення такої води потребує спеціальних методів та інструментів, недоступних у побуті широкого загалу в надзвичайних умовах війни.
Окрім того, вода дослідженої свердловини мк-рн Довгинцеве має високий рівень мінералізації, значне забруднення сполуками нітрогену та фосфору, та непридатна як питна.
Нагадаємо, ЕкоПолітика провела дослідження щодо якості питної води в бюветах, річках та озерах Києва та області.
