В Україні поживні рештки кукурудзи можуть стати потужною сировиною для виробництва біогазу, оскільки з одного гектару поля кукурудзи можна отримати 1 400 м3 біометану.
Адже відновлення енергосистеми після війни відбуватиметься на засадах модернізації, децентралізації та екологізації, повідомляє Latifundist.
В матеріалі зазначили, що в ЄС потреба в біогазі значна, але самостійно задовольнити її блок не може. Однак підприємство, що має ферму з 1000 голів великої рогатої худоби, може забезпечити сировиною біогазовий завод потужністю в 1 МВт.
Автори підкреслили, що необхідні інвестиції у виробництво сягатимуть €4-5 мільйонів, а система доочистки біогазу в біометан буде коштувати додатково €1 мільйон. Строк повної окупності сягатиме 8-15 років.
“Актуальні обрахунки говорять про економічну недоцільність використання трав’яних та кукурудзяних силосів на виробництво біогазу. Після відміни дотацій 2016 року ці силоси більш вигідно використовувати на потреби тваринництва. Натомість зростає частка пожнивних решток кукурудзи та силосу з покривних культур”, – розповіли вони.
В матеріалі підкреслили, що пожнивні рештки кукурудзи мають практично таку ж саму ефективністю для виробництва біогазу, що й кукурудзяний силос, але набагато дешевше. Їх не потрібно вирощувати окремо, виділяти для цього площу чи інвестиції. Пожнивні рештки кукурудзи доступні в великій кількості. Технологія їх заготівлі та зберігання не складна та не потребує багато техніки. Окрім того, підбір пожнивних решток кукурудзи полегшує подальший обробіток поля, знижує тиск фузаріозів та шкідників. А відпрацьована маса з біогазової установки повертається на поле якісним органічним добривом.
Зазначається, що одна тонна сухої речовини пожнивних решток кукурудзи містить:
- 16 кг азоту (N);
- 6 кг фосфору (P2O5);
- 25,5 кг калію (K2O);
- 6 кг кальцію (CaO);
- 6 кг магнію (MgO);
- 3 кг сірки (S);
- комплекс мікроелементів.
“Будь-яка технологія використання соломи, що не повертається на поле, буде збитковою. Продаж соломи іншому підприємству, спалювання соломи тощо – це бізнес за рахунок деградації ґрунтів і спіраль вниз”, – підкреслили автори.
Вони наголосили, що пожнивні рештки кукурудзи можна використовувати на підстилку, для виробництва біогазу чи інші потреби, де відпрацьовану масу буде повернуто в поле. Важливо не перевищувати допустимі норми внесення. Адже це може стати причиною замулювання ґрунтів. Потрібно розробити графік та повертати відпрацьовану масу на всі поля, на яких проходила заготівля пожнивних решток.
“Європа має значний досвід у виробництві біогазу. Це актуальний напрямок в дослідження якого ЄС вкладає значні інвестиції. Наше завдання – вивчити провідні практики та впровадити в українських умовах”, – зазначили в матеріалі.
Нагадаємо, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження завершило розробку реєстру гарантій походження біометану.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Біоенергетичної асоціації України запустила інтерактивні онлайн-карти, які відображають земельний потенціал для вирощування енергетичних рослин та їхні наявні плантації у розрізі областей.
