Дослідження WWF-Україна щодо правопорушень проти дикої природи у 2015-2020 роках показало прогалини у національному законодавстві та інші перешкоди для ефективної боротьби з екозлочинами.
Серед іншого, автори виявили некоректну підготовку досудових матеріалів, що зменшує ймовірність притягнення до відповідальності та судового переслідування, йдеться в пресрелізі дослідження.
Для аналізу екоактивісти використовували дані з офіційних та загальнодоступних джерел, публічні інформаційні запити, анкети, спілкування з правоохоронними органами та експертами з природоохорони. Вони вивчили понад 400 кримінальних та адміністративних справ.
В матеріалі зазначили, що для боротьби з екозлочинами необхідне збільшення спроможності правоохоронних органів (поліції, слідчих, спеціалізованих органів тощо), які працюють на місцях, та суттєва зміна національного законодавства.
Основні висновки та рекомендації звіту:
- законодавство потребує змін;
Екоактивісти порекомендували належним чином імплементувати Конвенцію про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення CITES у національне законодавство. Конвенція набула чинності для України у 2000 році, але досі немає відповідних підтримуючих законів, процедур, держустанов.
На їхню думку, також необхідно криміналізувати торгівлю видами з додатків CITES та Червоної книги України, включивши їх до статті 201 “Контрабанда” Кримінального кодексу України та внести відповідні зміни до КпАП України, щоб подовжити строки накладення адміністративного стягнення за правопорушення проти дикої природи до мінімум 6-12 місяців.
Окрім того, автори радять включити Директиву 2008/99/ЄС про екологічні злочини до переліку законодавчих актів ЄС у межах Угоди про вступ Україна-ЄС.
- необхідно організувати збір, аналіз та систематизацію бази даних правопорушень щодо дикої природи в єдину базу, використовуючи узгоджену методологію;
Автори пояснили, що наразі така база відсутня, а вся доступна інформація є неповною та фрагментованою між кількома державними органами.
- наразі відсутні спеціальні підрозділи поліції, а також відповідна спеціалізація у суддів та органів досудового розслідування щодо правопорушень проти дикої природи;
- строки покарання та суми штрафів для порушників недостатні. Більшість правопорушень щодо дикої природи кваліфікують як адміністративні справи.
“Актуальними питаннями на сьогодні залишаються розробка та вдосконалення національного природоохоронного законодавства та прийняття на національному рівні стратегічного плану протидії правопорушенням щодо тваринного світу”, – йдеться в дослідженні.
Автори також закликали створити в Україні установи для зберігання зібраних доказів (вилучених видів флори та фауни тощо) та центри реабілітації диких тварин. Адже це дозволить правоохоронним органам забирати тварин для перетримки на час розслідування. До повномасштабної війни в Україні було лише 5-6 майже переповнених притулків для ведмедів, але для левів, дельфінів, вовків та інших диких тварин – не було взагалі. Також необхідно створити базу чинних організацій та реабілітаційних центрів для диких тварин.
Екоактивісти підкреслили, що у 2022-2023 роках в Україні проходитиме навчання для працівників правоохоронних органів (судів, прокуратури, поліції, державної митної служби, екоінспекції) щодо злочинів проти довкілля в рамках проєкту SWіPE.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Верховна Рада схвалила поданий президентом України Володимиром Зеленським законопроєкт №0167 "Про ратифікацію Угоди між Україною та ЄС про участь України у Програмі ЄС LIFE – Програмі дій з довкілля та клімату". Ратифікація Угоди відкрила перед країною джерела фінансування, які раніше були недоступні.
