Отже, суб'єктами у сфері поводження з відходами, згідно із законом "Про управління відходами" є:

  • Власники відходів – утворювачі і власники відходів;
  • Виробники і імпортери;
  • Місцеві органи самоврядування;
  • Центральні органи влади.

Власники відходів

Права та обов'язки суб'єктів, які утворюють відходи, а це все населення країни, включно суб'єкти господарювання, описані у законі не в одній статті. Основні обов'язки у власників відходів:

  • Платити;
  • Не змішувати;
  • Звітувати та ін.

Виробники і імпортери

Закон відповідно до ЄС Директивою запроваджує розширену відповідальність виробника. Так, згідно зі статтею 10, виробник несе відповідальність за відходи, що утворюються після використання товарів, які вони випустили на ринок України. Також встановлюються цільові показники зі збору, підготовки та рециклінгу. І у разі їхнього не виконання, виробники несуть адміністративно-господарську відповідальність.

Місцеві органи самоврядування та Центральні органи влади

Ці суб'єкти я об'єднав, тому що для них у законі не прописані обов'язки та відповідальність, а лише їхні повноваження. Навіть для "адміністратора управління побутовими відходами", який є суб'єктом господарювання, не виписано жодних обов'язків, хоча цей суб'єкт є повноцінним учасником системи управління побутовими відходами.

Справа в тому, що "повноваження", в тому розумінні, які вживають в законі, означають, що цим суб'єктам передається право на певну діяльність. Деякі можуть сказати, що "повноваження" — це так само й "обов'язок", погоджуся, але якщо є "обов'язок", тоді має бути і "відповідальність" за невиконання "обов'язків".

Так, у статті 20, до повноважень міністерства захисту довкілля входить:

1) забезпечення формування державної політики у сфері управління відходами;

Гарний пункт, погодьтеся. Але давайте поставимо запитання, а якщо не забезпечить формування, то що? Україна, насилу прийняла новий рамковий закон "Про управління відходами". А цей пункт був завжди, але тільки не в законі, а в положенні про міністерство, і як бачимо, 24 роки міністерство не дуже добре виконувало свої повноваження. Чому? Тому що не несе жодної відповідальності.

Місцеві органи самоврядування мають такі повноваження, стаття 26, п 2:

1) розроблення та реалізація місцевих планів управління відходами;

Чудовий пункт. У старому законі був подібний пункт, тільки там "плани управління відходами" називалися – "санітарним очищенням населених пунктів". Як ви думаєте, у скількох населених пунктів їх взагалі не було, а ті у яких він був, то як виконувався? Важко відповісти, тому що, як і в минулому законі, так і в новому законі, відповідальності за це ніхто не несе. Не прописано.

Це нагадує на ухвалену "Національну стратегію управління відходами України" 2017 року, яка, до речі, прописана до 2030 року. Як її реалізація? Хтось чув, чи може хтось слухав звіт прем'єр-міністра чи профільного міністра? Тиша… Чому? Думаю, ви знаєте відповідь.

ЄС Законодавство

ЄС Директива "Про управління відходами" та закони, прийняті на її основі країнами ЄС – це не одне й те саме. Директива – це путівник, він надає лише загальну рамку для країн ЄС. А регулювання, правила та відповідальності кожна країна прописує індивідуально. Але чим відрізняється Закон України "Про управління відходами" від законів країн ЄС. В Україні новий закон написано у парадигмі попереднього закону "Про відходи", тобто. його основа залишилася незмінною, і до неї тільки додали необхідні норми з ЄС Директиви, щоб можна було оголосити про відповідність. Суть залишилася старою.

Суть законів прийнятих в країнах ЄС "Про управління відходами" – це закони про "відповідальність" усіх учасників у сфері управління відходами. Коли всі суб'єкти, від утворювачів відходів, до міністра, який здійснює політику держави – несуть відповідальність. А це означає, що якщо вони не виконують належно покладених на них обов'язки, відповідно вони за це несуть покарання.

В Україні ж чиновники та бюрократи – дуже боятися цього, адже тоді необхідно буде нести відповідальність, за неприйняті закони, за відсутність полігонів та заводів із переробки відходів, за невиконання планів… тощо.

Читаючи закон України "Про управління відходами", виникає питання щодо його справедливого ставлення до суб'єктів у сфері управління відходами, коли для одних прописали їхні обов'язки та відповідальність, а для інших лише повноваження.

Адже виходить, що населення зобов'язане, а чиновники – ні. То як Ви вважаєте, чи не буде справедливо, якщо в Українських законах буде чітко сформульовано відповідальність та обов'язок посадових осіб центральних та місцевих органів влади?