Діалог відбувається в межах відповідних компонентів ЄЗК, які вже містить Угода про асоціацію з ЄС. Це, до прикладу, реформа енергетичного сектора з підвищенням частки зеленої генерації електроенергії, реформа системи захисту довкілля та кліматичні дії із впровадженням системи торгівлі викидами парникових газів, комплексна реформа управління відходами, збільшення кількості будівель з високими енергоефективними стандартами та інше.

В межах діалогу також розглядаються зовсім нові аспекти: водень, справедлива трансформація вугільних регіонів, участь України у нових промислових альянсах, створення системи національного кліматичного врядування та платформ фінансування, пом'якшення застосування прикордонного вуглецевого коригування для українського експорту з 2023 року.

Зелений курс ЄС для України: як виграти від співпраці за новою європейською політикою

Зараз вже є домовленість між Україною і ЄС, що у цьому напрямку є потреба у координації допомоги різних донорів для ефективності процесів: з української сторони Офіс віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної координує розробку фінансової платформи, а Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України – концепцію Українського кліматичного фонду.

У минулому місяці Уряд затвердив Концепцію справедливої трансформації вугільних регіонів України до 2030 року, де вже незабаром розпочнеться реалізація пілотних проєктів на заході та сході України за підтримки уряду Німеччини та Світового банку.

В частині промислових альянсів Україна долучилась до європейських альянсів – водневого, батарейкового і сировинного. Влітку Україна та ЄС підписали Меморандум про взаєморозуміння про стратегічне партнерство у сфері критичної сировини та батарей, реалізацію дорожньої карти якого на 2021-2022 роки координує Кабінет міністрів України за підтримки Офісу реформ.

Серед значних здобутків року можна відзначити розпочатий діалог найвищого рівня з питань долучення України до ЄЗК, початок впровадження спільних ініціатив та активну роботу секторальних робочих груп із залученням громадськості, бізнесу та аналітичних центрів.

На стратегічному рівні важливим здобутком було ухвалення Урядом Національної економічної стратегії у березні 2021 року. В документі зафіксовано прагнення України досягти кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року.

Іншим дуже важливим здобутком стало затвердження оновленої кліматичної цілі країни за Паризькою угодою зі скороченням викидів на 65% від рівня 1990 року. Кліматичного нейтралітету можна досягти, якщо викиди парникових газів зменшити до мінімуму, а всі їхні залишки компенсувати через поглинання шляхом збільшення площ лісів та запровадження інноваційних технологій вловлювання вуглецевого газу.

Розуміючи важливість лісів у майбутньому, президент Володимир Зеленський започаткував ініціативу масштабного заліснення України. У її межах планується висадити один мільярд дерев у наступні три роки та збільшити загальну площу лісів на 1 мільйон гектарів до 2030 року.

Враховуючи закладене в економічній стратегії зростання економіки удвічі, скорочення викидів до 2030 року становитиме 16% від базового сценарію за умови 100% виконання стратегічних цілей щодо декарбонізації енергетичного сектора.

Такі кліматичні цілі для України є надамбітними та потребують залучення додаткового фінансування на рівні 5-10 млрд євро щорічно.

У зв’язку з тим, що Зелений курс – це перш за все фундаментальна постковідна економічна трансформація, це нові принципи ведення бізнесу та підходи до споживання, зараз Україна переходить від реалізації спільних ініціатив з ЄС в межах ЄЗК до формування концепції Українського зеленого курсу.

Частиною цього процесу стане формування координаційної платформи та плану заходів досягнення кліматичних цілей, ухвалення закону про низьковуглецевий розвиток.