Щороку українці продукують понад 10 млн тонн побутових відходів, а в світі ця цифра перевищує приголомшливі 2,5 млрд тонн. Як наслідок — викиди від розкладання, забруднення довкілля та тисячі й тисячі гектарів земель, зайнятих сміттєзвалищами. Рішення цієї глобальної проблеми багато експертів вбачають у концептуальній зміні ставлення до споживання як на рівні держав і міст, так і на рівні кожної окремої людини. І ім’я цій концепції — Zero Waste (Нуль відходів).
ЕкоПолітика розкаже про ключові принципи підходу та кроки, доступні кожному для його використання у своєму житті.
Нічого зайвого
За терміном "Zero Waste" ховається ціла філософія "безвідходності", коли все використовується на повну, а не викидається даремно. Відомою цю концепцію зробила американська екоактивістка Беа Джонсон у своїй книзі "Дім — нуль відходів", якій передував блог про практичну реалізацію підходу в її родині. Авторка виклала покроковий гайд, як споживати свідомо й нічого не викидати.
Це стало витоком для цілої течії, до якої тепер долучаються громади та міста. До того ж, попри масштаб, принципи Zero Waste однакові для всіх.
Правило 5R
Практичний досвід своєї родини Беа Джонсон сформулювала у чітку послідовність правил, які лежать в основі функціональності Zero Waste. Далі — докладніше про їхній побутовий вимір.
Refuse — відмовся. Це стартовий етап, на якому треба відкидати все, що одразу стане сміттям або буде лежати в домі "мертвим вантажем" без використання. Про що тут ідеться? Про все одноразове чи "безкоштовне", що вам пропонують. Пластикові пакети, коли їх можна замінити екосумкою. Одноразові стаканчики, коли можна попросити налити напій у власний багаторазовий. Рекламна поліграфія, яка після секундного ознайомлення з інформацією потрапить у смітник.
Reduce — скорочуй. Тут не про обмеження у покупках, а про купівлю того, що вам дійсно потрібно. Варто відкидати емоції чи маркетинговий тиск і купувати лише те, що справді будете використовувати. Бажано — не один раз.
Reuse — використовуй повторно. Це наступний крок, коли навіть використані за основним призначенням речі можуть послужити іншим цілям. Пакування може стати коробками для дрібничок, банки — ємностями для сипучих. Якщо речі не потрібні вам, подумайте, кому їх можна передати. Наприклад, старі ковдри та подушки часто приймають у центрах утримання безпритульних тварин. Також до цього пункту можна додати ремонт речей замість викидання.
Recycle — переробляй. Даремно гадати, що все у житті можна використовувати вічно. Але якщо з речами вже не можна нічого зробити, то їм не місце на смітнику — краще переробити. Тут час для сортування відходів, про яке ЕкоПолітика розповідала в окремому матеріалі. Пластикові пляшки на переробку, папір на макулатуру, метал на металолом, небезпечні відходи — в утилізацію. Це має стати налаштуванням за усталеними параметрами.
Rot — компостуй. Окремий тип відходів — це залишки їжі й інша органіка. ЕкоПолітика розповідала, що людство щороку викидає на смітник до 20% їжі у ще придатному до споживання стані. Загалом за 60% продовольчих відходів відповідають саме домогосподарства. Який вихід? Компостувати. У приватних будинках це простіше, адже можна організувати спеціальні компостери й використовувати залишки їжі, а також трави чи городини, як добриво. Для квартир є спеціальні невеликі компостери. Отриману речовину можна використовувати для підживлення кімнатних рослин або ж просто висипати під дерева на прибудинковій території.
Більший масштаб
На рівні міст і держав ці принципи набувають ґрунтовнішого вираження, підкріплені регуляторними актами та обмеженнями. Сюди можна зарахувати муніципальні проєкти з окремого збору й переробки сміття, встановлення громадських компостерів, заборони для бізнесу на використання пластикового посуду тощо.
У Європі концепцію безвідходності пропонує мережа організацій Zero Waste Europe. Вона займається просуванням циркулярної економіки, розвитком переробки та повторного використання, зменшення обсягів сміття й одноразового пластику.
Рух Zero Waste представлений і в Україні. Він працює у трьох сферах — містах, бізнесах і на побутовому рівні. Кілька міст вже є кандидатами на отримання статусу Zero Waste City. Серед них — Хмельницький, Львів і Луцьк.
