В Україні через невідповідність дій Кабінету міністрів та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів вимогам закону №2320-IX "Про управління відходами" з 9 січня 2024 року почався колапс ринку управління небезпечними відходами – не було жодної ліцензованої компанії, а бізнес та медичні установи не могли утилізувати такий тип відходів законним шляхом. Станом на 13 лютого ліцензії отримали лише дві компанії з понад 200, що лише загострює ситуацію.
На ринку управління небезпечними відходами майже 1,5 місяці панує хаос, адже вся галузь опинилася у “тіні”. Це створює загрозу епідеміологічній ситуації, збільшення кількості несанкціонованих звалищ небезпечних відходів, монополізації ринку, розвитку корупції тощо. І ризики з кожним днем стають все більш масштабними, адже обсяги небезпечних відходів збільшуються.
В Асоціації професіоналів довкілля (PAEW), зокрема її президентка – генеральна директорка "Офісу сталих рішень" Людмила Циганок, почали публічно привертати увагу до майбутньої зупинки ринку ще у грудні та закликали владу уникнути цього. Вони надавали юридичну аргументацію неприпустимості зменшення періоду на отримання нових ліцензій лише за 1 місяць замість гарантованих щонайменше двох та запланованих 6, пропонували способи вирішення проблеми. Проте Міндовкілля проігнорувало заклики та продовжило передліцензійні перевірки. Поки що претендетам-ліцензіатам здебільшого відмовляють у розгляді заяв та видачі документів.
Про причини та наслідки колапсу ринку ЕкоПолітика поспілкувалася Людмилою Циганок.
- PAEW ще у грудні привернула увагу до майбутнього колапсу ринку небезпечних відходів. На вашу думку, його можна було уникнути?
Насправді, на сполох ми в Асоціації PAEW почали бити ще у вересні, коли стало абсолютно очевидно, що євроінтеграційна реформа сфери відходів ризикує повністю провалитись через бездієвість органів влади, відсутність напрацьованої нормативної бази і будь-яких планів дій по її реалізації.
Ми не просто "висловлювали стурбованість", а протягом вересня-грудня проводили консультації і для бізнесу, і за участі посадових осіб Міндовкілля. Більше того, директорка департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами Міндовкілля Євгенія Попович публічно заявляла, що відсутність ліцензійних умов ніяк не позначиться на стані взаємодії утворювач-ліцензіат, що за профільним держорганом не буде жодної затримки.
Чиновники повинні були почати переліцензування з 09.07.23. У них був рік (з липня 2022 року після ухвалення закону "Про управління відходами"), щоб напрацювати підзаконні акти і виконати вимоги закону. Проте вони порушили своїми діями положення частини другої статті 19 Конституції України. Чиновники Міндовкілля колапс створили свідомо! Постає питання – а кому така ситуація дуже вигідна?
Якщо довкіллю, якщо це реальна декларована боротьба з ринком "чорних ліцензіатів" (там справді потрібна жорстка і дуже продержавницька позиція) – то яким чином запропонований механізм вирішує проблему? Чому замість запобігання несанкціонованим сміттєзвалищам небезпечних відходів ми отримуємо їх провокування з особливим цинізмом? Шахрайські схеми геть не вперше "випивають" з бюджету мільярди гривень, що буцімто ідуть на очищення України від небезпечних відходів. Наче й нема в країні війни. Наче в нас не на кону довіра до України всієї світової спільноти.
Є величезне бажання у команди реформаторів подолати ринок "чорних ліцензіатів" – щоб відходи потрапляли на переробку та утилізацію. Це плюс, бо вигідно кожному українцю.
- Яка ситуація на ринку управління небезпечними відходами зараз?
Різноманітні промислові, лікарняні, фармацевтичні або будівельні відходи є одними з найбільш загрозливих, що містять небезпечні речовини, сполуки, компоненти, які загрожують життю та безпеці довкілля. Це хімічні суміші, нафтовміщуючі розчини/емульсії, ветеринарні, медичні, біологічні відходи (перев’язувальний матеріал, засоби індивідуального захисту, медичний інструментарій, трупи тварин, ампутовані частини тіла, хімікати та багато ін.). А ще відходи промисловості та виробництв (відпрацьовані технологічні рідини, паливо, мастила, барвники, смоли, лаки та фарби, кислоти та ін.).
Небезпечні відходи не можна видаляти стандартним способом, викидаючи їх у звичайний бак для сміття. Законодавство також забороняє тривале (в окремих випадках більше 24 годин) зберігання або незаконне транспортування таких відходів без належних на те дозвільних документів. Для цього потрібна спеціальна ліцензія, яку видає Міндовкілля після перевірки відповідності матеріально-технічної бази технологічним вимогам (фахівці мають переконатись, що обладнання для утилізації відповідає встановленим вимогам).
За рік в Україні в середньому утворюється близько 498 тисяч тонн небезпечних відходів та близько 98 тисяч тонн медичних (за даними з "доковідних" часів). Лише за 21 день січня "в тіні" опинилось приблизно 27 300 тонн небезпечних відходів.
Здається логічним в цій ситуації не поглиблювати кризу, повернути "на законні рейки" реформу і внести зміни до Постанов Уряду та повернути субʼєктам господарювання законний період для приведення своєї діяльності у відповідність до нових вимог та проходження перевірок. Але Міндовкілля не просто порушує Закони України, здійснює халатну бездіяльність, а й підігрує монополізації ринку небезпечних відходів.
У PAEW зафіксували тендерні закупівлі суб’єктами господарювання без ліцензії на управління небезпечними відходами в період з 9 січня до 1 лютого 2024 року. Водночас саме їм видано перші ліцензії. Як можна було виграти законно стільки тендерів у проміжку 9 січня-1 лютого, не маючи відповідних документів?
Міндовкілля розпочали перевірки із запізненням. Як підставу відмови у наданні гарантованого законом "Про ліцензування видів господарської діяльності" мінімально передбаченого 2 місячного терміну на приведення суб’єктами своєї діяльності у відповідність до нових ліцензійних умов, Міндовкілля вказувало на те, "що матеріально-технічна база здобувачів ліцензії у більшості випадків (80% від поданих заяв) не відповідає технологічним вимогам до провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами".
Заяви Міндовкілля щодо невідповідності матеріально-технічної бази здобувачів ліцензії, як органу, яке саме же контролювало дотримання ліцензійних вимог у 2020-2023 рр., звучать цинічно. Тому позбавити ліцензій всіх "чорних ліцензіатів" у команди Міндовкілля була не лише можливість – це їхній законний обовʼязок!
- Програми зі збору небезпечних відходів у населення теж опинилися поза правовим полем? Наприклад на станціях сортування сміття, у мобільних пунктах прийому небезпечних відходів тощо;
Так, всі програми поза правовим полем на сьогодні, за виключенням тих, кого вже "загнали" в співпрацю з обраним монополістом.
- Як ви оцінюєте дії державних органів у вирішенні проблем ринку небезпечних відходів?
Ми звернулись з відповідними зверненнями щодо ситуації, що склалась, до:
- низки народних депутатів, зокрема до голови парламентського екокомітету;
- Державної регуляторної служби;
- Національного антикорупційного бюро України;
- Антимонопольного комітету;
- Офісу Генпрокурора;
- нацполіції.
Сподіваємось, що ринок буде розблоковано, а відповідальні будуть покарані. Не втішає ситуація, якої бути не мало б взагалі. Кожен втрачений день грає проти довкілля!
Чиновники так жодного разу й не відповіли, куди утворювачі мають везти відходи, коли станом на сьогодні є лише єдина компанія, якій видали нову ліцензію. До слова – її видали з низкою очевидних порушень, про що ми також інформували Раду національної безпеки і оборони, Державне бюро розслідувань, НАБУ та Нацполіцію. Сподіваємось, реакція на звернення буде відповідною.
- Актуальна ситуація на ринку небезпечних відходів створює ризики його монополізації?
Вже не ризики! З початку лютого 2024 року ринок монополізовано. Під час війни саме госпіталі та лікарні отримали "сюрприз" від монополіста у вигляді завищеної вдвічі, порівняно з початком цього року, ціни! Безвихідна ситуація для багатьох субʼєктів господарювання!
- Які будуть наслідки колапсу ринку небезпечних відходів для довкілля? Чи можна їх помʼякшити?
Необхідно невідкладно розблокувати ринок управління небезпечними відходами, зокрема для медичних закладів, дотримати гарантований строк для підготовки та переоформлення ліцензії, надати здобувачам ліцензії та утворювачам відходів достатній час для належного проведення тендерів та переоформлення договорів.
Як можливе рішення пропонуємо в найкоротші терміни внести зміни до постанови Кабінету міністрів від 18.03 2022 року №314 "Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану" та постанови від 31.10.2023 №1137 щодо внесення змін до неї. Пропонується застосувати декларативний принцип щодо здійснення діяльності з управління небезпечними відходами протягом пʼяти місяців. За цей час компанії повинні отримати відповідні дозвільні документи.
- Як утворювачі відходів наразі справляються з накопиченими обʼємами?
Для медичних відходів, які утворюються щоденно та повинні щодобово передаватися ліцензіатам, більше 20 днів був відсутній механізм передачі, а тепер єдина одеська ліцензована фірма ніяк не знімає гостроту проблеми! Накопичувати такі відходи неможливо стільки часу!
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець говорив про значний прогрес у реалізації євроінтеграційних довкіллєвих реформ за 2023 рік та позитивну оцінку від Єврокомісії (2 по 5-бальній шкалі). На вашу думку, чи не стане штучний колапс ринку небезпечних відходів “кроком назад” під час наступного етапу оцінювання?
Найгірше в цій ситуації – реальний стан нашого довкілля, який зумисне погіршується. Прикро, що руйнується не лише довіра до України з боку міжнародних партнерів, а й інвестиційне поле, якому не допоможуть жодні "інвестняні".
- Яким ви бачите майбутнє ринку небезпечних відходів і як можна забезпечити його стабільний розвиток?
Якщо не хочемо, щоб відходи валялись по лісосмугах і в Україні була європейська розгалужена система збирання небезпечних відходів – ми маємо стимулювати місцевий бізнес децентралізованого їх збирання, тих хто створює інфраструктуру, створювати здорову систему реєстрації та контролю. А не просто разово повбивати всіх і залишити декілька компаній. Слід напрацювати реальні фінансові, інвестиційні механізми, що стимулюватимуть ринок переробки відходів
