Обсяги екологічного податку, який сплачують українські підприємства, продемонстрували невелике зростання у 2025 році. Проте, як і інші ресурсні платежі, він все більше залежить від обмеженої кількості великих підприємств.
Про це свідчать результати спільного дослідження професора КНЕУ, фінансового аналітика Романа Корнилюка та R&D-центру YouControl у співпраці з ГО “Асоціація Відкритих Даних”.
Окрім екологічного податку до ресурсних платежів входить рентна й орендна плата та земельний податок. Переважно вони мають власний механізм оподаткування та цільового використання.
Загалом у 2025 році українські бізнеси сплатили майже 92,7 млрд грн ресурсних платежів, що на 0,9% вище, ніж у 2024 році. Сума екоподатку перевищила 5,6 млрд грн, що на 4,1% більше за обсяги попереднього року.
Проте динаміка сплати екоподатку відрізнялась за типами забруднення:
- Екологічний податок за викиди СО2 в атмосферу збільшився лише на 0,7% – з 2001 млн грн до 2015 млн грн.
- Екологічний податок за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин продемонстрував збільшення на 2,1%. У 2024 році бізнеси сплатили 1201 млн грн, у 2025 році – 1226 млн грн.
- Екологічний податок, який справляється за утворення або тимчасове зберігання радіоактивних відходів. За цим типом було сплачено на 1,3% більше коштів – 722 млн грн у 2025-му замість 713 млн грн у 2024-му.
- Надходження за розміщення відходів у спеціально відведених місцях зросли на 9,6%, збільшившись з 739 до 810 млн грн.
- Найбільший приріст продемонстрували надходження від скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти – 13,4%. Якщо у 2024 році підприємства заплатили за це 734 млн грн, то у 2025-му – вже 832 млн грн.
Джерело: youcontrol.com.ua
Регіональна нерівномірність
Дослідники використовували для аналізу дані щодо ресурсних платежів, зафіксовані в розділі "Екологічний податок" порталу даних видобувної галузі України, а також інформацію з Державного веб-порталу бюджету для громадян openbudget.gov.ua. Географію та секторальну структуру платежів досліджували за допомогою інструменту YC.Market.
Дані порталу даних видобувної галузі України, у якому зафіксована інформація про 308 платників, продемонстрували контраст у надходженнях ресурсних платежів з різних регіонів.
Джерело: youcontrol.com.ua
Лідерство тримає столиця – 58% всіх ресурсних платежів сплатили 49 компаній, зареєстрованих у Києві. Переважно йдеться про головні офіси енергетичних корпорацій та державних підприємств-гігантів. Примітно, що видобуток ресурсів фактично відбувається у інших регіонах.
Далі за обсягами сплати ресурсних платежів слідують промислові регіони – Дніпропетровська область (13,4%) та Запорізька область (10%).
Високу вагу мають також Львівська область (6,5%) та Рівненська область (6,2%). Це передусім пов’язано із видобутком нерудних копалин та бурштину, а також деревообробкою.
Дисбаланс по секторам
Понад 79% усіх ресурсних платежів надійшло від видобувних підприємств. Лідерство тут – за газовою промисловістю, де 44 компанії забезпечили 36,1% надходжень. Найбільш масовий сектор – нерудна промисловість, де 167 бізнесів сплатили 22,9% платежів. Понад 20% сплатили 9 виробників з нафтового сектору. Ще 15,3% сплатили 22 компанії із металургійної галузі.
Лідери – великі металургійні та нафтогазові компанії
Аналіз засвідчує, що близько 65% всіх ресурсних надходжень забезпечили лише 20 компаній. Найбільшими платниками були державні АТ "Укргазвидобування" та АТ "Укрнафта", компанії холдингу "Метінвест", ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та ДТЕК.
Джерело: youcontrol.com.ua
На місцях кошти екологічного податку не завжди використовуються за прямим призначенням, як, до прикладу, в Житомирській та Черкаській областях.
Також ЕкоПолітика аналізувала, чому екоподаток не працює так, як мав би.
