Будь-яке свято супроводжують тематичні символи та багато їжі. Великдень – це не виняток. Проте низькоякісний декор та зайві страви після свята перетворюються на звичайне сміття. Як цьому запобігти?
ЕкоПолітика пропонує кілька нескладних кроків, які зроблять святкування світлого весняного свята менш шкідливим для довкілля.
Святковий декор
Масмаркет напередодні свята перенасичений різноманітними декоративними дрібничками – від іграшкових великодніх кроликів до весняного аналога різдвяних вінків. Ці милі речі можуть створити атмосферу свята, проте після нього часто відправляються на смітник.
Більш екосвідомим рішенням буде прикрасити свою оселю тим, що дає природа – вербовими гілками, сухоцвітами.
Якщо ж є дуже сильне бажання мати великодній декор серійного виробництва, краще обрати товари високої якості, які можна буде використовувати щороку.
Головне – уникайте всього одноразового. Виробництво кожного товару вимагає багато ресурсів та труїть довкілля, а потім продовжує це робити на звалищі.
Джерело: shutterstock
Великодні яйця
Барвисті крашанки є незмінним атрибутом святкового столу. Проте придати їм декоративного вигляду можна різними шляхами – екологічними та не дуже.
Шкідливим можна вважати використання штучних барвників, а також наліпок. Так, це простіше і швидше, проте після з’їдання яєць стікери стають лише додатковим сміттям.
Альтернативою є натуральні барвники – лушпиння цибулі, куркума, буряковий сік. Додати унікальності яйцям можна за допомогою художніх технік – від традиційного писанкарства до розмальовування фломастерами.
Джерело: shutterstock
Харчова надмірність
Зазвичай свята в Україні супроводжують великі застілля, після яких залишається чимало харчових відходів. Взагалі у світовій структурі побутового сміття на органіку припадає шокуючі 38%.
Тож найкращим для збереження природи та власного гаманця буде свідомий підхід до формування святкового меню – з визначеною кількістю страв та їх обсягом. На нього краще закуповувати продукти за списком, а не відволікатися на безліч спокус і святкових акційних пропозицій.
Якщо ж гості все ж не доїли свою порцію, а наготованих страв залишилося дуже багато, то краще не викидати їх на смітник. Залишки їжі, як і всю органіку, можна компостувати. До того ж, це можна робити не лише у приватному будинку, а й у квартирі. Для цього масмаркет пропонує невеликі компостери. Утворений таким чином біогумус можна використати при пересадці кімнатних рослин або ж просто висипати під деревами на прибудинковій території.
Поминальні ритуали
Штучні квіти міцно увійшли у поминальні традиції українців. Мотивація проста – щоб вони якомога довше прикрашали місця поховання близьких людей. Проте шкоди від цього значно більше, ніж доволі суб’єктивної користі.
Лише з тисячі могил з пластиковим декором щороку утворюється близько 5 тонн відходів. Спочатку вони виділяють токсини на кладовищі, а потім – на сміттєзвалищі, куди їх перевозять відповідальні служби. Тож ця умовна проста "естетика" призводить до багаторічного отруєння вод та ґрунтів.
Переробити такі вироби вкрай складно – там є й пластик, й просочений хімічними сполуками текстиль.
Вшанувати померлих краще букетами або композиціями із живих квітів або сухоцвітів. А щоб поховання було "прикрашеним" якомога довше, біля нього можна посадити багаторічні рослини, зокрема вічнозелені.
