Як працює система торгівлі квотами на викиди у ЄС та коли запуститься в Україні shutterstock

Як працює система торгівлі квотами на викиди у ЄС та коли запуститься в Україні

Ганна Велика

Найбільші економіки світу обирають системи торгівлі викидами парникових газів (СТВ) як інструмент вуглецевого ціноутворення

За розрахунками International Carbon Action Partnership, третина населення світу живе у країнах, які тією чи іншою мірою запровадили СТВ. Торгівля квотами на викиди охоплює 17% глобальних викидів СО2 і ця частка за прогнозами тільки зростатиме.

Саме тому ЕкоПолітика вирішила допомогти своїм читачам розібратися з питаннями: “що таке СТВ?”, “як працює система торгівлі квотами на викиди парникових газів у ЄС?”, “які основні елементи європейської системи торгівлі викидами?”, “хто може отримати безкоштовні квоти на викиди парникових газів?”, “коли запрацює система торгівлі викидами в Україні?”.

Що таке СТВ та яка мета її впровадження

Система торгівлі квотами на викиди парникових газів у ЄС є центральним елементом політики Євросоюзу щодо боротьби зі зміною клімату та ключовим інструментом для економічно ефективного зменшення викидів парникових газів.

Скорочено її позначають EU ETS, що розшифровується як “EU Emissions Trading System” і може бути перекладено на українську як “система торгівлі викидами ЄС” або “система торгівлі квотами ЄС” або “система торгівлі квотами на викиди в ЄС”.

Це перший великий вуглецевий ринок у світі, який наразі залишається найбільшим за кількістю країн.

Якщо у двох словах, то система торгівлі квотами на викиди в ЄС:

  • змушує забруднювачів платити за викиди парникових газів, допомагає зменшити викиди та генерує доходи для фінансування "зеленого" переходу ЄС;
  • діє в усіх країнах ЄС, а також в Ісландії, Ліхтенштейні та Норвегії;
  • охоплює викиди від близько 10 000 установок в енергетичному секторі та обробній промисловості, а також операторів повітряних суден, що здійснюють польоти в межах ЄС і вилітають до Швейцарії та Великої Британії – або близько 40% викидів в ЄС;
  • з 2024 року охоплює викиди від морського транспорту.

Як функціонує система торгівлі квотами на викиди парникових газів у ЄС

Європейська система торгівлі викидами суттєво відрізняється від наявної в Україні системи оподатковування. EU ETS не встановлює напряму ціни на CO2.

Система торгівлі викидами в ЄС передбачає встановлення межі квот, тобто їхня пропозиція обмежена. Ціна квот на викиди парникових газів встановлюється на ринку під час торгів.

Європейські підприємства купують певну кількість квот, яка покриває їхні викиди за певний період. При цьому частину квот на викиди підприємства можуть отримати безкоштовно. Іншу частину виробники у ЄС змушені купувати на вторинному ринку. Він являє собою аукціон, який проводиться від імені держави. Тут квоти на викиди можна купити в інших підприємств на спеціальній біржі. В ході торгів і встановлюється ціна на викиди парникових газів, зокрема CO2.

Якщо установка або оператор скорочують свої викиди, вони можуть або зберегти вільні квоти для використання в майбутньому, або продати їх.

Доходи від СТВ ЄС надходять переважно до національних бюджетів. Держави-члени використовують їх для підтримки інвестицій у відновлювану енергетику, підвищення енергоефективності та низьковуглецеві технології, що сприяють подальшому скороченню викидів. Продаж квот також наповнює фонди СТВ ЄС для низьковуглецевих інновацій та енергетичного переходу – Інноваційний фонд (Innovation Fund)  та Фонд модернізації (Modernisation Fund).

"Ефективність роботи EU ETS підтримується завдяки цільовому використанню зібраних коштів з інвестиційного та соціального фондів. Зараз країни подають не лише плани щодо енергетики та клімату, а й щодо соціального впливу зеленої трансформації", – розповідає Вікторія Киреєва, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.

Основні елементи EU ETS

Центральним елементом системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у ЄС є об'єднаний реєстр. У ньому ведеться облік парникових квот та парникових викидів, де всі учасники мають свої рамки. Роботу цього реєстру забезпечують 2 типи адміністраторів:

  • центральний;
  • національний.

Водночас європейська система торгівлі викидами EU ETS є децентралізованою. Країни-члени ЄС можуть самостійно призначати органи, відповідальні за встановлення правил торгівлі квотами на викиди на національному рівні. Правилами ЄС не заборонено віддати всі функції контролю одному органу.

Хронологія запуску європейської системи торгівлі викидами

Перша пілотна фаза системи торгівлі квотами на викиди розпочалася у 2005 році. Протягом цієї фази створювалася інфраструктура для торгівлі викидами, зокрема щодо моніторингу, звітності, верифікації.

На початковому етапі система поширювалася лише на країни ЄС. З часом охоплення поступово збільшувалося. Також розширювався спектр парникових газів, адже спочатку система торгівлі квотами на викиди у ЄС включала лише викиди вуглецю. Розподіл безкоштовних квот також зазнав змін. На початку їх була більшість.

Протягом всього періоду її розвитку в європейську систему торгівлі квотами на викиди парникових газів (EU ETS) вносили дуже багато змін. І не завжди вони були вдалими. Час від часу система торгівлі викидами потребувала додаткового втручання, щоб повернутися до збалансованої роботи.

"Ринок ETS в ЄС формувався з певними нюансами. У період запуску EU ETS у 2005-2012 роках було у надлишку сформовано квоти для більшості виробників зокрема для металургійної галузі, і загальний прибуток компаній склав понад $8 мільярдів для всіх 19 галузей. В ЄС у 2005-2018 роках промисловість скоротила свої викиди на 1%, енергетика – на 22%. Це відбулося завдяки серйозному скороченню квот на вугільну генерацію та значному зростанню ВДЕ", – пригадує Володимир Бужан, керівник напрямку енергетики та клімату Центру економічного відновлення.

Аналітик GMK Center Андрій Глущенко пояснив, що першу фазу європейської СТВ (EU ETS) запускали близько 5 років і систематично вдосконалювали систему. Наразі в ЄС діє вже четверта фаза EU ETS, до якої йшли 19 років.

Хто отримує безкоштовні квоти на викиди парникових газів?

Наразі ЄС зберігає безкоштовні квоти для того, аби попередити так званий виток вуглецю – перенесення виробничих потужностей у країни з менш жорсткими екологічними вимогами до викидів парникових газів. Це актуально, перш за все, для тих підприємств, які не мають технологій для швидкої декарбонізації. Безкоштовні квоти дозволяють їм дочекатися необхідних технологій для зменшення вуглецевих викидів.

Вони розподіляються на підставі бенчмарків, тобто викидів найбільш ефективних установок галузі й відображають 10% викидів найбільш прогресивних підприємств. Бенчмарки поступово знижуються, що стимулює підприємства поступово зменшувати свої викиди. У 2020 році в Євросоюзі за бенчмарками розподілили 40% квот.

Починаючи з 2026 року обсяги безкоштовних квот почнуть зменшуватися у звʼязку з повноцінним запровадженням механізму вуглецевого коригування імпорту – CBAM.

Коли запрацює система торгівлі викидами в Україні

Запровадження СТВ є однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС. Чиновники Євросоюзу постійно нагадують українським колегам про необхідність імплементації Директиви 87 “​​Про встановлення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у межах Союзу”.

Очільник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець оприлюднив такі плани щодо запровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні:

  • ухвалити закон про систему торгівлі викидами у 2024 році;
  • запустити СТВ у 2025 році у пілотному режимі;
  • повноцінно запустити СТВ у 2026 році.

Експерти називають дві необхідних передумови для запуску системи торгівлі квотами на викиди в нашій країні. Це:

  1. Наявність реально працюючої системи моніторингу, звітності і верифікації парникових викидів (МЗВ). Вона необхідна для точного визначення обсягів викидів парникових газів, які підприємства мають покрити придбаними квотами.
  2. Затвердження оновленого Національно визначеного внеску до Паризької угоди (НВВ-3). Він необхідний для встановлення ліміту викидів у СТВ. Документ має слугувати орієнтиром для обсягу пропозиції на ринку і матиме безпосередній вплив на конкурентоздатність економіки. Його розробка стане можливою тільки після закінчення бойових дій.

Для оптимального запуску торгівлі квотами на викиди має бути достатня кількість верифікованих даних про обсяги та динаміку викидів. Тому фахівці радять запускати СТВ щонайменше через 3 роки після початку функціонування системи МЗВ.

Оскільки в нашій країні продовжує діяти воєнний стан, підприємства мають право на відтермінування подачі звітів про викиди в рамках МЗВ. Тому ймовірність розпочати навіть пілотну фазу впровадження системи торгівлі викидами в Україні зсувається на 2027 рік.

На думку координаторки Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольги Бойко, запровадження СТВ не є панацеєю для уникнення плати в рамках СВАМ. Вона розповіла, що з понад 10 країн, які мають власні СТВ, звільнення від сплати СВАМ отримала лише Швейцарія.

Запуск системи торгівлі викидами в Україні дозволить у майбутньому домовлятися про можливе взаємне визнання СТВ інших країн і особливі умови економічної співпраці.

Андрій Глущенко розповів, що Україна може використовувати певні європейські напрацювання у СТВ. Проте повністю скопіювати систему неможливо через різні ступені економічного розвитку.

Ольга Бойко також впевнена, що параметри системи торгівлі викидами в Україні доцільно проєктувати максимально наближено до європейської моделі, але з врахуванням стану української економіки, що постраждала від війни, ступеню технічного розвитку українських підприємств та специфіки системи державного управління і взаємодії держави й бізнесу.

"Якщо система буде будуватися якісно та експертно, а не нашвидкуруч задля досягнення "турборезультатів", то головним позитивом буде долучення України до європейських фондів задля фінансування декарбонізації та "зеленої" трансформації промисловості", – резюмував Станіслав Зінченко, голова Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.

Читайте також
У ЄС порахували, наскільки ефективним був їхній ринок вуглецю у 2023-2024 роках
У ЄС порахували, наскільки ефективним був їхній ринок вуглецю у 2023-2024 роках

Доходи від СТВ ЄС у 2023 році досягли €43,6 млрд

На COP29 схвалили нові правила для створення глобального вуглецевого ринку
На COP29 схвалили нові правила для створення глобального вуглецевого ринку

Це стало ключовим кроком до того, щоб дозволити країнам торгувати квотами на викиди для досягнення своїх кліматичних цілей

Екокомітет підтримав відновлення моніторингу й звітності щодо парникових газів
Екокомітет підтримав відновлення моніторингу й звітності щодо парникових газів

Це необхідно для створення системи торгівлі квотами на них в Україні

До 2027 року ціни на вуглецеві квоти збільшаться майже вдвічі, – аналітики
До 2027 року ціни на вуглецеві квоти збільшаться майже вдвічі, – аналітики

Експерти прогнозують, що енергетичний сектор передасть промисловості пальму першості за обсягами викидів вуглецю