Вітроенергетика у Європі продовжує демонструвати позитивну динаміку розгортання нових потужностей. У 2025 році було встановлено 19,1 ГВт нової генерації, з яких у країнах ЄС – 15,1 ГВт. Тепер вітровий енергосектор Європи має сукупну потужність у 304 ГВт. Проте на шляху розвитку ВЕС і досі існують бюрократичні та технологічні перепони.
Про це розповіли в Українській вітроенергетичній асоціації (УВЕА) з посиланням на дані WindEurope.
Частка в енергобалансі
Впродовж 2025 року вітрові електростанції Євросоюзу згенерували 465 ТВт*год електроенергії. Це забезпечило вітровій енергетиці частку у 19% в загальному попиті блоку на енергію.
У деяких європейських країнах вітровий сегмент покривав понад 30% споживання. Зокрема, у Данії йдеться про 50%, в Ірландії та Литві – по 33%, у Великій Британії – 31%, у Швеції – 30%.
Частка вітрової енергії знаходиться у межах 20-30% для ще шести держав. Серед них Іспанія із 23% загального попиту та Німеччина з 28%.
Технічні тренди
Вітроенергетичний сегмент демонструє активний технологічний прогрес. УВЕА наводить кілька показників:
- Середня потужність турбін. Для наземних ВЕС вона становила 5,4 МВт, для офшорних – 10,7 МВт.
- Коефіцієнт використання потужності. Показник становив 25-40% для наземних ВЕС та близько 50% для офшорних.
У вітровому сегменті Європа дотримується нової тенденції – repowering. Йдеться про модернізацію старих вітрових електростанцій, яка дозволяє втричі зменшити кількість установок, водночас втричі збільшивши обсяги генерації. Впродовж 2025 року з експлуатації зняли 0,9 ГВт потужностей, а в експлуатацію ввели 2 ГВт оновлених. За попередніми прогнозами, з 2026 по 2030 рік у Європі відновлять установки на 8 ГВт із 16 ГВт, які мають вивести з використання.
Темпи нарощування генерації
У Європі профінансують нові проєкти, які додадуть 20,9 ГВт вітрової генерації. Мова лише про ті, які отримали фінальне інвестиційне рішення впродовж 2025 року. Сума капіталовкладень орієнтовно сягне €45 млрд.
Проте аналітики виявили, що темпи збільшення обсягів генерації недостатні для досягнення європейських цілей, встановлених на 2030 рік. Для цього щороку треба додавати понад 30 ГВт порівняно з фактичними 19 ГВт.
Загалом до 2030 року Європа планує встановити обладнання для генерації додаткових 151 ГВт енергії, з яких 112 ГВт – у Євросоюзі. Якщо плани справдяться, сумарна потужність вітрової генерації Європи становитиме 439 ГВт, з яких 343 ГВт – у ЄС. Перевага досі надається будівництву наземних ВЕС, адже офшорні залишаються дорожчими та складнішими. До прикладу, у 2025 році 90% нових проєктів були у секторі наземної вітроенергетики, а офшорна додала лише 2 ГВт потужності.
Перепони на шляху розвитку ВЕС
Для масштабного розгортання мережі вітрових електростанцій у Європі, за даними WindEurope, існують два вирішальні бар’єри:
Обтяжлива регуляція. Час на проходження дозвільних процедур і досі залишається дуже тривалим, хоча країни й намагаються впровадити реформи. Проте є й виняток. У Німеччині строки скоротилися до 17 місяців, що посприяло збільшенню обсягів надання нових дозволів. У 2025 році йшлося про видачу дозволів на рекордні для країни 20,8 ГВт.
Електричні мережі. Застарілі підходи до приєднання та обмеження у пропускній здатності – це технологічні перепони, з якими стикаються нові проєкти.
ЕкоПолітика раніше розповідала про поступове відновлення вітроенергетичного сектору в Україні. За минулий 2025 рік було встановлено більше нових ВЕС, ніж за три попередні роки разом узяті.
