Глобальне потепління поступово "розморожує" Арктику для судноплавства. Маршрутами, які раніше були непрохідними, зараз курсує все більше кораблів. Їхні викиди ще більше пришвидшують танення криги, проте змінити це заважають геополітичні ігри.
Як повідомило видання Euronews, декілька держав закликають міжнародних регуляторів судноплавства зобов’язати судна використовувати чистіше паливо.
Втрата білосніжності – втрата холоду
Сажа, або ж чорний вуглець, спродукована суднами, вкриває льодовики та сніги. Далі працює звичайна фізика – втрачаючи свою білизну, крига втрачає й здатність відбивати проміння. У підсумку тепло Сонця поглинається поверхнею і та тане швидше. Причому – найшвидше на планеті.
"Це призводить до нескінченного циклу посилення потепління. Нам потрібно регулювати викиди, зокрема, чорний вуглець. Обидва ці фактори в Арктиці абсолютно не регулюються", – наголосив Сіан Прайор, провідний радник Альянсу чистої Арктики.
Необхідність регуляції
Франція, Данія, Німеччина та Соломонові острови виступили з регуляторною пропозицією. Вони просять Міжнародну морську організацію вимагати від судноплавних компаній використовувати "полярне паливо". Воно продукує менше забруднення, ніж традиційне зараз морське.
У пропозиції передбачене географічне районування – паливне зобов’язання має стосуватись всіх суден, які курсують вище 60-ї паралелі.
Ще з 2024 року діє заборона на використанні в Арктиці важкого мазуту. Проте її кліматичний вплив виявився мінімальним, в чому першочергово винні прогалини у законодавстві.
Арктика як заручниця геополітики
Чорний вуглець в 1600 раз сильніше впливає на потепління в Арктиці, ніж СО2. Проте поки світ намагається скоротити його викиди, довкола Арктики розгортається геополітична боротьба.
Заяви Дональда Трампа про "володіння" Гренландією знову підняли питання суверенітету й майбутнього НАТО. Екологія Арктики при цьому опинилася на другому плані. Трамп, який називав зміну клімату "шахрайством", виступив і проти нових кліматичних правил у судноплавстві.
Минулого року Міжнародна морська організація мала запровадити вуглецеві збори для флоту, щоб змусити компанії переходити на чистіше паливо. Але після активного лобіювання з боку Трампа рішення відклали на рік і його перспективи досі невизначені.
За таких умов швидке обмеження викидів чорного вуглецю в Арктиці виглядає малоймовірним. Навіть серед самих арктичних держав, які найбільше потерпають від цього забруднення, немає єдності щодо нових правил.
Приклад – Ісландія. Держава лідирує у сфері зелених технологій, проте її прогрес у регулюванні забруднення морів незначний. Це пов’язують із важливістю рибного промислу для економіки країни.
"Галузь задоволена прибутками, незадоволена податками та не займається такими питаннями, як клімат чи біорізноманіття", – зауважила Арні Фінссон, голова правління Ісландської асоціації охорони природи.
Вплив вже відчутний
За десять років, з 2013-го по 2023-й, кількість суден в Арктиці зросла на колосальні 37%. Водночас, сумарна кількість маршрутів, які вони пройшли, зросла на 111%.
Якщо за 2019 рік кораблями було викинуто 2696 тонн чорного вуглецю, то в 2024 році його кількість зросла вже до 3310 тонн. Найбільшими забруднювачами Арктики виявилися рибальські судна.
Екологічна спільнота впевнена, що регулювання палива є єдиним реалістичним способом скоротити викиди чорного вуглецю. Адже примусити держави обмежити рух за вигідними маршрутами навряд чи можливо.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що в арктичному поясі стрімко тане тундра. Вона довгий час утримувала вуглець, проте з потеплінням "відпускає" його назад в атмосферу.
