Екологічна спільнота України від початку вимагала залишити Міністерство довкілля окремою інституцією. Тривожний контекст щодо об’єднаних міністерств в антикорупційній справі "Мідас" став черговим приводом заявити про важливість відновлення роботи відомства.
Правозахисна організація "Екологія – Право – Людина" ініціювала заяву, яку вже підтримали приблизно 100 громадських організацій.
"Ми вимагаємо від народних депутатів відновлення роботи окремого міністерства у найкоротші строки й призначення керівником міністерства кандидатури, яка посилить довіру до уряду України", – йдеться у заяві.
Ризики від об’єднання міністерств
Екоактивісти наполягають: Міндовкілля є основним державним органом. Воно не може бути придатком до відомства, яке паралельно формує ще й економічну та аграрну політику.
Інтеграція довкіллєвого міністерства у спільну структуру, на думку підписантів заяви, має відразу кілька проблем:
- нівелювання природозахисних пріоритетів;
- постійний конфлікт інтересів у самому центрі ухвалення рішень;
- ризики виникнення нових корупційних схем.
Законодавча та євроінтеграційна неспроможність
За майже пів року існування нового міністерства воно продемонструвало неефективність у своїй роботі. За словами екоактивістів, жодна з основних реформ не була проведена. Це неприпустимо, враховуючи обсяг євроінтеграційної роботи, яку потрібно виконати Україні. Йдеться про імплементацію мінімум 200 стандартів і нормативів ЄС у галузі захисту навколишнього середовища.
Водночас в останньому звіті Єврокомісії йдеться про корупційні ризики в галузі лісозаготівлі та користування землею й надрами.
Природозахисники згадують законопроєкт № 12089, який створив механізми легалізації вкрадених у держави лісів і земель. У заяві також зазначають про корупційні ризики та шкоду довкіллю, про які йшлося в реакції Єврокомісії на цей документ.
"Під час існування окремого Міністерства довкілля ця інституція вносила свою пропозицію щодо ветування шкідливого проєкту і таким чином діяла як запобіжник. Ліквідація такої інституції – це підтримка злочинів проти довкілля, які гальмують вступ України до ЄС", – наголошують екоактивісти.
Раніше ЕкоПолітика розповідала про найрезонансніші випадки привласнення природозахисних земель, які стали можливими "завдяки" скандальному закону № 12089.
