Планета стає все більш спекотною, повені, посухи й лісові пожежі приносять дедалі більше руйнувань і збитків. Економіка цього не бачить. Науковці виявили, що економічні моделі, якими користуються уряди й інвестори, не вважають кліматичні зміни чимось суттєвим.
Про це йдеться у звіті наукової команди Green Futures Solutions Ексетерського університету, про який написало видання Euronews.
"Сучасні економічні моделі систематично недооцінюють кліматичні збитки, оскільки вони не можуть врахувати найважливіше – каскадні збої, порогові ефекти та поглиблені шоки, які визначають кліматичний ризик у теплішому світі та можуть підірвати самі основи економічного зростання", – зазначив провідний автор дослідження, доктор Джессі Абрамс.
Потепління – це також екстремальні погодні явища
В економічних моделях під час розрахунку збитків найчастіше враховують зміну глобальної температури. Потепління має й інший, більш руйнівний прояв – екстремальні лиха. Йдеться про посухи, повені, масштабні пожежі.
Лише у Європі економічний удар від погодних катастроф улітку 2025 року становив щонайменше €43 млрд. Тоді зміни клімату спричинили втрати на 25% території Євросоюзу. Вже до 2029 року втрати через кліматичні зміни становитимуть приголомшливі €126 млрд.
Статистично збитки у 2024 році становили 0,26% від бюджету ЄС. Дослідники Мангеймського університету, які підрахували ці показники, наголошують: під час оцінювання не було враховано лісові пожежі та комплексний вплив, коли екстремальні погодні прояви відбувалися одночасно.
Зазнала удару не лише економіка Європи. Мусонні повені у Південно-Східній Азії лише в Таїланді спричинили збитків на €133 млрд. Тропічні урагани в регіоні стали більш агресивними через зміну клімату, підкріплену вирубуванням лісів.
Не просто статистична деталь
Головний висновок звіту – кліматичні зміни більше не є невеличким шоком для економіки. Вони руйнівні, відчутні й дуже дорогі для економік світу. Зміна усталеного режиму погоди разом із радикальними її проявами порушує роботу кількох секторів господарств одночасно.
"Замість простого скорочення виробництва зміна клімату, ймовірно, змінить самі економічні структури. Змінить місце проживання людей, що можна виробляти, як функціонує інфраструктура і які регіони залишаються економічно життєздатними", – пишуть дослідники.
Наслідки від погодних катастроф часто є хвильовими. Посуха в одному регіоні спричиняє брак продовольства в іншому, залежному. Досі багато економічних моделей сприймають подібні явища у вакуумі. Науковці наполягають: ризики від кліматичних змін накопичуються і передаються далі по економічному ланцюгу.
Абстрактний ВВП
Дослідники стверджують, що економісти створили "магічну економічну бульбашку". У ній ВВП невпинно зростає, а кліматичні збитки під’їдають щось від цього все більшого масиву.
Проблематичним виявилося те, що ВВП не відповідає реальним викликам для економіки. Цей основний показник занижує справжню екологічну шкоду. Навіть більше – під час розрахунків економісти просто ігнорують такі явища, як смертність і нерівність, переміщення населення, культурні втрати та деградація екосистем.
"У деяких випадках ВВП може навіть зрости після стихійних лих через незавершену реконструкцію, повністю маскуючи втрати добробуту. У результаті оцінки, орієнтовані на ВВП, можуть створювати у політиків і фінансових установ хибне відчуття стійкості навіть за умови зростання базової вразливості", – додали у звіті.
Раніше ЕкоПолітика розповідала, що світ увійшов в еру тотального водного банкрутства. У відповідному звіті ООН повідомила, що наслідки вже є незворотними, тож людству варто вчитися жити в нових умовах.
