В Україні систему торгівлі квотами на викиди вуглецю хочуть запустити у 2025 році shutterstock

В Україні систему торгівлі квотами на викиди вуглецю хочуть запустити у 2025 році

Катерина Бєлоусова

Запуск СТВ дозволить українським імпортерам уникнути тягаря CBAM

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець заявив, що в Україні систему торгівлі викидами парникових газів планують запустити з 2025 року у тестовому режимі.

СТВ можна запустити на базі система моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ) ґрунтуючись на данних за три роки, однак відомство працює над скороченням цих строків, розповів він в інтервʼю для Енергореформи.

Стрілець пояснив, що МЗВ запустили з 2021 року. До повномасштабного вторгнення установок, які здійснюють викиди парникових газів, було більше тисячі. За попередніми підрахунками, враховуючи руйнувань на Донбасі та в інших регіонах, кількість таких установок зменшилася приблизно на 40%. Реєстрація в системі МЗВ продовжується.

“За цією системою у нас вже йде звітування. На жаль, ще не в онлайн-режимі”, – сказав він, додавши, що звітування переведуть в онлайн-режим на платформу “ЕкоСистема”.

За його словами, для запуску СТВ необхідні порівнювані дані з МЗВ принаймні за три роки. Однак відомство працює над скороченням цих строків.

“Важливо, щоб уже в наступному році у Верховній Раді був закон про СТВ. Ми зі свого боку будемо його супроводжувати, щоб його Рада прийняла, і вже з 2025 року було запущено цю систему, хай навіть у пілотному режимі”, – підкреслив Стрілець.

Міністр додав, що також є пропозиція запуску СТВ у тестовому режимі, щоб компанії могли “поторгувати без грошей”. Це покаже прогалини в роботі системи, які необхідно доопрацювати. 

Він пояснив, що запуск СТВ дозволить українським імпортерам уникнути тягаря європейського механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM. З 1 жовтня 2023 року компанії забовʼязані лише звітувати про свої викиди, а сплата вуглецевого мита почнеться з 1 січня 2026 року. 

“CBAM – це сам по собі запобіжник, який створить перешкоди для української промисловості лише у тому випадку, якщо Україна не запровадить СТВ, – сказав Стрілець. – Якщо ми створимо свою національну СТВ, що буде повністю відповідати європейській, зокрема і ціна на викиди CO2, або інтегруємо нашу СТВ з європейською, то CBAM нам абсолютно не страшний”.

Він підкреслив, що інтегрована СТВ перемістить Україну всередину кордонів CBAM. 

“Ми говоримо про титанічну роботу, яку швидко треба зробити, аби CBAM був не для нас взагалі, а для тих, хто буде експортером товарів в Україну”, – додав Стрілець.

Нагадаємо, члени комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес асоціації презентували дослідження "Концепція побудови системи торгівлі квотами на викиди в Україні. Шлях до сталого розвитку, крок до ЄС". Дослідження покликано розпочати суспільний діалог щодо створення ринку торгівлі парниковими квотами в Україні.

Раніше ЕкоПолітика зібрала основні пропозиції до становлення СТВ та застереження щодо них.

Читайте також
У ЄС порахували, наскільки ефективним був їхній ринок вуглецю у 2023-2024 роках
У ЄС порахували, наскільки ефективним був їхній ринок вуглецю у 2023-2024 роках

Доходи від СТВ ЄС у 2023 році досягли €43,6 млрд

На COP29 схвалили нові правила для створення глобального вуглецевого ринку
На COP29 схвалили нові правила для створення глобального вуглецевого ринку

Це стало ключовим кроком до того, щоб дозволити країнам торгувати квотами на викиди для досягнення своїх кліматичних цілей

Екокомітет підтримав відновлення моніторингу й звітності щодо парникових газів
Екокомітет підтримав відновлення моніторингу й звітності щодо парникових газів

Це необхідно для створення системи торгівлі квотами на них в Україні

До 2027 року ціни на вуглецеві квоти збільшаться майже вдвічі, – аналітики
До 2027 року ціни на вуглецеві квоти збільшаться майже вдвічі, – аналітики

Експерти прогнозують, що енергетичний сектор передасть промисловості пальму першості за обсягами викидів вуглецю