В Міндовкілля назвали кроки для запуску системи торгівлі квотами на викиди у 2026 році shutterstock

В Міндовкілля назвали кроки для запуску системи торгівлі квотами на викиди у 2026 році

Катерина Бєлоусова

У 2025 році в Україні мають запустити СТВ в пілотному режимі, а у 2026 – у повноцінному

Замміністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва заявила, що відомство у 2024 році планує подати до Верховної Ради законопроєкт “Про систему торгівлі викидами”, щоб його ухвалили до кінця року.

Це необхідно для запуску національної СТВ у 2026 році, і відомство завершує розробку детального плану заходів з її створення, повідомляє Міндовкілля у Facebook.

Киреєва пояснила, що запуск СТВ дозволить українським компаніям уникнути тягаря від сплати мита від європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). А також допоможе виконати зобов'язання України з імплементації Директиви 2003/87/ЄС.

“Для нас важливо звільнити український бізнес від сплати податку на викиди CO2 (CBAM) у 2026 році під час експорту продукції до ЄС. Тому, навіть попри війну в Україні, ми маємо впровадити власну, національну систему торгівлі викидами парникових газів (СТВ)", – сказала вона.

Як відомо, перший етап впровадження CBAM розпочався з 1 жовтня 2023 року. До кінця 2025 року компанії-експортери мають лише звітувати про викиди від виробництва своїх товарів. Сплата мита розпочнеться з 2026 року, коли компанії отримуватимуть CBAM-сертифікати і сплачуватимуть різницю між місцевою та європейською ціною за викиди вуглецю.

CBAM охоплює імпорт:

  • цементу;
  • заліза;
  • сталі;
  • алюмінію;
  • добрив;
  • електроенергії;
  • водню.

Замміністра підкреслила, що у 2025 році в Україні мають запустити СТВ в пілотному режимі, а у 2026 – у повноцінному. Вона анонсувала презентацію етапів, часових рамок та необхідної інфраструктури СТВ найближчим часом.

Вона додала, що у 2023 році Міндовкілля реалізувало низку завдань у сфері кліматичної політики на 2023 рік, зокрема: 

  • у січні 2023 року оновлено систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, що наблизило її до актів ЄС. Вона є передумовою для створення СТВ;
  • на кліматичній конференції COP28 та у “столиці” ЄС Брюсселі представлено візію Кліматичної політики;
  • розроблено Стратегію формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату до 2035 року, яку наразі завершують;
  • спільно з німецькими колегами відкрито Кліматичний офіс; 
  • затверджено план, за яким Україна рухатиметься до скорочення викидів метану у рамках ініціативи “Global Methane Pledge”.

Нагадаємо, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів розробило проєкти нових стандартів моніторингу, кількісного визначення та звітності про викиди парникових газів, які допоможуть запустити СТВ (систему торгівлі квотами на викиди).

Раніше ЕкоПолітика поспілкувалася з координаторкою Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес асоціації Ольгою Бойко про те, чи готова Україна до запуску СТВ.

Читайте також
У ЄС порахували, наскільки ефективним був їхній ринок вуглецю у 2023-2024 роках
У ЄС порахували, наскільки ефективним був їхній ринок вуглецю у 2023-2024 роках

Доходи від СТВ ЄС у 2023 році досягли €43,6 млрд

На COP29 схвалили нові правила для створення глобального вуглецевого ринку
На COP29 схвалили нові правила для створення глобального вуглецевого ринку

Це стало ключовим кроком до того, щоб дозволити країнам торгувати квотами на викиди для досягнення своїх кліматичних цілей

Екокомітет підтримав відновлення моніторингу й звітності щодо парникових газів
Екокомітет підтримав відновлення моніторингу й звітності щодо парникових газів

Це необхідно для створення системи торгівлі квотами на них в Україні

До 2027 року ціни на вуглецеві квоти збільшаться майже вдвічі, – аналітики
До 2027 року ціни на вуглецеві квоти збільшаться майже вдвічі, – аналітики

Експерти прогнозують, що енергетичний сектор передасть промисловості пальму першості за обсягами викидів вуглецю