Законопроєкт “Про промислове забруднення” передбачає 12-річний період на модернізацію всіх існуючих промислових установок, зокрема рік на введення законопроєкту в дію, 4 роки – на запровадження норм НДТМ та 7 – на модернізацію.
Законопроєкт №6004-д "Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля" передбачає впровадження європейських найкращих доступних технологій та методів управління у промисловості (НДТМ), йдеться у колонці голови комітету з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка на Економічній правді.
Бондаренко розповів, що законопроєкт, разом з підзаконними актами, імплементує положення Директиви 2010/75/ЄС про промислове забруднення в українське законодавство. Це дозволить забезпечити такі ж умови базових конституційних прав як в Європі щодо:
- якості життя та здоров’я;
- безпечності довкілля;
- якості атмосферного повітря, води та інших природних ресурсів.
Він підкреслив, що документ дозволить Україні поступово відновити промисловість без радянського спадку, застарілих технологій та викопного палива, які є небезпечними для здоров’я людей та неконкурентноспроможні в Європі. Окрім того, це дасть можливість впровадити економічне явище decoupling, тобто збільшення ВВП без зростання викидів забруднюючих речовин та парникових газів.
Бондаренко зазначив, що завдяки НДТМ з 2004 року підприємства Європи зменшили викиди:
- діоксиду сірки – на 77%;
- оксиду азоту – на 49%;
- пилу – на 81%.
Окрім того, вдалося значно покращити показники енергоефективності.
Він підкреслив, що ухвалення законопроєкту №6004-Д в Україні дозволить повторити досвід ЄС, де промисловість за 1990-2018 роки скоротила викиди парникових газів на 23% на тлі зростання економіки на 61%.
Що передбачає законопроєкт №6004-д
Бондаренко розповів, що документ передбачає, що протягом 12 років всі промислові установки будуть модернізовані. Хронологія модернізації відбуватиметься наступним чином:
- 1 рік – введення законопроєкту в дію;
- 4 роки – запровадження норм НДТМ;
- 7 років – модернізація підприємств.
Він підкреслив, що документ також передбачає отримання інтегрованого довкільного онлайн-дозволу, що значно скоротить бюрократичний тиск на бізнес. Дозвіл об'єднуватиме дозволи на управління відходами, спеціальне водокористування, викиди в атмосферне повітря. Окрім того, це дозволить громадськості брати участь у видачі дозволів, що запобігатиме зловживанням. А держструктурам – комплексно відстежувати та запобігати промисловому забрудненню, адже всі дані будуть оцифровані, що спростить їхню аналітику.
Переваги законопроєкту №6004-д
Бондаренко зазначив, що після ухвалення в ЄС механізму вуглецевого коригування на кордоні CBAM з 2026 року імпортерам доведеться сплачувати або податок в казну ЄС за викиди вуглецю, або спрямовувати ці кошти на декарбонізацію.
Він підкреслив, що винятком у CBAM стане лише сектор енергетики для третіх країн у разі:
- розробки карти декарбонізації, яка передбачає ціну, еквівалентну системі торгівлі квотами на викиди ЄС (СТВ);
- національних забовʼязань щодо досягнення вуглецевої нейтральності не пізніше 2050 року.
“Після ухвалення законопроєкту №6004-Д поствоєнний розвиток промислового сектору України нарешті буде синхронізований зі стандартами та нормами ЄС, чого не було з початку незалежності і мало свої наслідки у вигляді наднормових викидів та значної енергомісткості”, – пояснив голова екокомітету, додавши, що Єврокомісія оцінюватиме Україну не лише з точки зору виконання Угоди про Асоціацію, а й на предмет готовності імплементації актів “Зеленого” Курсу.
Бондаренко зазначив, що впровадження норм Директиви 2010/75/ЄС зменшує енергоємність продукції, встановлює обмеження на викиди забруднюючих речовин, а також діоксиду вуглецю і пропонує операторам промислових установок шляхи для їхнього зменшення. Серед них – застосування НДТМ у сфері енергоефективності, удосконалення моніторингу та звітності про викиди, розгляд використання технологій CCS – carbon capture storage у певних секторах. Окрім того, впровадження норм НДТМ на підприємстві дозволить підвищити безпеку охорони праці та запобігатиме техногенним катастрофам.
Скільки це коштуватиме
Голова екокомітету розповів, що за данними науковців Інституту Економіки та прогнозування НАНУ післявоєнне відновлення України на принципах декарбонізації та зменшення промислового забруднення потребуватиме лише на 5% більше інвестицій. Це позбавить Україну залежності від імпорту викопного палива, що позитивно вплине на платіжний баланс, а також зменшить токсичні викиди.
Проте постає питання, звідки надходитимуть такі інвестиції.
Зазначається, що завдяки цьому непрямі втрати через забруднення навколишнього середовища і відповідну захворюваність та смертність населення зменшаться на 0,7%-1,3% ВВП або на $1,1-2,1 млрд на рік. Окрім того, це зменшить обсяги токсичних викидів за 2025–2050 роки від виробництва електроенергії на:
- 69% для зольного пилу;
- на 54% для оксиду азоту (NOx);
- на для 45% двоокису сірки (SO2).
Це збереже життя та здоров’я десяткам тисяч українців.
“Для України дуже важливо вистояти у війні з агресором фізично та економічно”, – сказав Бондаренко, додавши, що без економічного відновлення остаточна перемога неможлива.
Нагадаємо, Європейська бізнес асоціація (ЄБА) закликала доопрацювати 3 принципові моменти в законопроєкті №6004-д “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля”. Це необхідно для успішного проведення реформи у сфері промислового забруднення.
Раніше ЕкоПолітика аналізувала причини відставання України в розвитку екологічної політики.
