Українська дизайнерка створила унікальну біорозкладну сукню з грибів

Українська дизайнерка створила унікальну біорозкладну сукню з грибів
Катерина Бєлоусова

Сукню можна просто закопати у землю і вона "повернеться у природу

Українська дизайнерка та дослідниця Даша Цапенко створила унікальну біорозкладну сукню для власного весілля з лляного мережива та грибного міцелію.

Сукня поєднує ручну роботу, українські традиції з інноваційними біотехнологіями, повідомляє designboom.

В матеріалі розповіли, що дизайнерка купувала традиційне мереживо на “блошиних” ринках та ярмарки ремесел.

“Експеримент Цапенко з весільним вбранням, нове вираження цих традицій, започаткував новий весільний ритуал — вирощування та пошиття одягу у співпраці з природою, а потім захоронення в спеціальному місці, коли вони виконають свою місію”, – підкреслили у designboom.

Зазначається, що цю сукню можна просто закопати в землю, де грибні спори почнуть проростати та розкладуть тканину. 

“Спогади потрібно зберігати в серці, а не в шафі”, – наголосила Цапенко на цінність цього ефемерного одягу.

Вона розповіла, що помістила у спеціальне поживне середовище простерилізовані шматочки мережива та засіяла їх спорами. За два тижні біомаса міцелію сплавила фрагменти мережива в суцільну тканину. Сукня має природну колірну гамму від молочно-білого до бежево-коричневого та нерівномірну текстуру. Потім грибне мережево зшили у сукню. Тканина була мʼякою та тактильно приємно.

 Зазначається, що завдяки цій технології дизайнер може самостійно контролювати ступінь росту грибів, а отже і щільність матеріалі. Адже після видалення з поживного середовища ріст міцелію припиняється.

Цапенко розповіла, що на весіллі піддавала сукню впливу морської води та вологого піску. Матеріал виявився міцним і не змінився після впливу природних стихій. Вона планує створити біоательє для вирощування кутюрного одягу на замовлення.

Нагадаємо, у світі моди набирає обертів нова тенденція свідомого підходу до виробництва й вибору одягу, яка має назву slow fashion – "повільна мода".

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у Гані, що в Африці, на ринок Кантаманто щотижня привозять 15 млн одиниць "секонд хенду", який  віддали на переробку чи доброчинність десь в Америці, Європі чи Китаї. Проте приблизно 40% завезеного одягу йде на звалище, яке росте загрозливими темпами.

Читайте також
Викиди від модної індустрії більші за парниковий слід Японії і щороку зростають
Викиди від модної індустрії більші за парниковий слід Японії і щороку зростають

Виробництво нових тканин і досі дешевше, ніж переробка

Тигрів — на волю: у Казахстані відроджують популяцію хижаків після 70 років вимирання
Тигрів — на волю: у Казахстані відроджують популяцію хижаків після 70 років вимирання

Попередньо науковці відновили популяцію парнокопитних, які є природною здобиччю для хижаків

Повернення рожевого пелікана на Хортицю: на Запоріжжі зафіксували рідкісного птаха
Повернення рожевого пелікана на Хортицю: на Запоріжжі зафіксували рідкісного птаха

Відновлена екосистема Дніпра стала привабливим мисливським угіддям для цих птахів