Керівниця аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко заявила, що Україна у 2023 році наблизилася до цілей Європейського зеленого курсу і має пришвидшити законодавчу імплементацію, забезпечити масштабування проєктів і домогтися залучення коштів.
Це сталося під час презентації річного моніторингового звіту "Україна та Європейський зелений курс", де експерти обговорили ключові завдання на 2024 рік, повідомляє DiXi Group у Facebook.
Віцепрезидент DiXi Group Антон Антоненко підкреслив, що ще на початку повномасштабного вторгнення й уряд, і громадськість дійшли згоди, що відновлення має бути саме зеленим. Однак цей посил потрібно втілювати у життя.
Радник із питань енергетики European Union in Ukraine Торстен Волерт зазначив, що те, що НЕК "Укренерго" отримало статус повноправного члена ENTSO-E є свідченням реальної європейської інтеграції України. В рамках приєднання України до європейських ринків та зеленої трансформації важливі перехідний період і чіткий план, а також інтеграція нашого бізнесу в ланцюжки зелених цінностей. Це стане завданням на 2024 рік.
Керівник відділу Європейського зеленого курсу Секретаріату Energy Community Адам Квеч також підкреслив значний прогрес України. Адже країна перебуває у трійці найкращих держав-членкинь Енергетичного співтовариства, яке зосереджено на солідарності, інтеграції енергетичних ринків та декарбонізації. У 2024 році Україна має зберегти цей прогрес та не допускати “відкату” реформ.
Замміністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва запевнила, що впровадження реформи промислового забруднення перебуває на швидкому старті, а кліматична політика є роботою всього уряду. Головними викликами 2024 року вона назвала:
- реформу вуглецевого ціноутворення;
- впровадження систему торгівлі квотами на викиди парникових газів.
Експертка DiXi Group Альона Корогод додала, що Україні бракує визначеності щодо розвитку відновлювальної генерації. Тому потрібно схвалити відповідні національні цілі до 2030-го з урахуванням політик та оновлених цілей ЄС та Енергетичного співтовариства.
“І Кабінет міністрів, і Верховна Рада намагалися втілювати реформи у сфері охорони довкілля, й уже це є досягненням, адже повномасштабне вторгнення триває та позначається на порядкові денному, як-от російське знищення Каховської ГЕС, що кардинально змінило урядові пріоритети”, – сказала старша аналітикиня ресурсно-аналітичного центру "Суспільство та довкілля” Зоряна Козак.
Аналітики також відмітили прогрес у фінансуванні зеленої трансформації, а саме започаткування державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації та 50 млрд євро Ukraine Facility. Щоб залучати фінансування необхідно контролювати реформи, а уряду – представити обґрунтований план.
На заході експерти також звернули увагу на низку питань, а саме на:
- суттєву прогалину щодо декарбонізації транспорту в Україні;
- відсутність стабільного інвестиційного клімату.
Антоненко додав, що перевагою та водночас недоліком ЄЗК є те, що він надзвичайно широкий і освіта має бути його частиною.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, первинна оцінка стану імплементації актів права Євросоюзу (acquis ЄС) показала, що Україна має повністю або частково імплементувати 156 актів у сфері захисту довкілля та зміни клімату.
