Україна та Румунія владнали екологічну суперечку щодо каналу "Дунай-Чорне море"

Україна та Румунія владнали екологічну суперечку щодо каналу "Дунай-Чорне море"
Катерина Бєлоусова

Наступним кроком стане запуск спільної румунсько-української комісії

Україна та Румунія вирішили 20-річну суперечку щодо облаштування глибоководного суднового ходу "Дунай-Чорне море".

Країна виконала всі необхідні екологічні євроінтеграційні вимоги Конвенції Еспо щодо каналу, повідомляє міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець у Facebook.

Це сталося під час 9-ї Наради Сторін Конвенції Еспо.

“Ми виконали "домашню роботу" і здолали довгий шлях по приведенню у відповідність проєкту до вимог Конвенції. Адже Україні не байдуже на добросусідські відносини та дотримання норм міжнародного права. Ми хочемо і можемо шукати спільну мову та виправляти помилки минулого”, – написав він.

Як відомо, спір стосовно каналу тривав з 2004 року, відколи Україна запустила плавання каналом в експериментальному режимі. Однак Єврокомісія та Румунія виступили проти через природоохоронний статус дельти та відсутність процедури з оцінки впливу судноплавства на довкілля.

“Україна зрозуміла не тільки, що має виконувати всі зобов'язання та умови, встановлені на європейському рівні для такого проєкту, але й що може це зробити, – написав міністр довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Мірча Фечет. – Не тільки для Румунії та Євросоюзу, але й для України важливо впроваджувати ті правила, які гарантують захист дельти Дунаю”.

Він додав, що наступним кроком стане введення в дію Спільної румунсько-української комісії. Орган здійснюватиме управління всіма процедурами транскордонної оцінки впливу на довкілля.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у листопаді 2022 року Україна та Румунія підписали Угоду про імплементацію Конвенції Еспо. Документ поширюється на Карпатський регіон та спільні транскордонні річкові басейни, зокрема дельту Дунаю.

Читайте також
Посадовці системно винищують українські ліси. Збитки — майже 250 млн грн
Посадовці системно винищують українські ліси. Збитки — майже 250 млн грн

Незаконно зрубано щонайменше 13 тис. дерев

Стали відомі технічні нюанси акредитації верифікаторів щодо CBAM від SWEDAC
Стали відомі технічні нюанси акредитації верифікаторів щодо CBAM від SWEDAC

НААУ по суті є субпідрядником і не має жодного впливу на ухвалення рішень щодо акредитації

Фонд декарбонізації встановив 14 СЕС для державних установ
Фонд декарбонізації встановив 14 СЕС для державних установ

Усі станції мають системи накопичення енергії

Єврокомісія дала рекомендації Україні щодо змін законопроєкту про національну СТВ
Єврокомісія дала рекомендації Україні щодо змін законопроєкту про національну СТВ

Система має бути максимально наближена до європейської, щоб уникнути турбулентності при їх фактичному злитті на третій фазі