Перший тиждень кліматичного саміту ООН COP29 в Баку закінчився розчаруванням, оскільки прогресу в ключовому питанні фінансування енергетичного переходу та адаптації до зміни клімату в країнах, що розвиваються, перемовникам так і не вдалося досягти.
Про настрої на головній міжнародній кліматичній конференції пише видання Euronews.
Головною темою Конференції Сторін COP29 називають затвердження нової колективної кількісної цілі кліматичного фінансування (NCQG – New Collective Quantified Goal on Climate Finance). Через це цьогорічний кліматичний саміт вже охрестили “фінансовим COP”.
Ідея полягає в тому, що $100 млрд на рік, які кілька розвинених країн і ЄС домовилися у 2009 році мобілізувати до 2020 року – дедлайн, який вони пропустили на два роки, – мають бути значно збільшені з 2025 року.
Навколо чого виникли суперечки
ЄС чітко дав зрозуміти, що спочатку хоче розширити перелік країн-донорів і включити до нього, зокрема, Китай. Варто нагадати, що у контексті COP Китай все ще вважає себе країною, що розвивається. Тому на пів шляху до завершення COP29 з'явилися ознаки напруженості.
Дієго Пачеко, головний перемовник від Болівії, на завершальному пленарному засіданні першого тижня в суботу ввечері заявив, що країни, які розвиваються, отримали багато “химерних пропозицій” щодо більш амбітних кліматичних цілей в той час, як у фінансуванні "жодного прогресу" не було.
"Немає цифри, немає амбіцій. Пам'ятаймо, що це фінансова COP, і ми очікуємо, що розвинені країни виконають свої зобов'язання", – поставив ультиматум Пачеко.
У Euronews нагадали, що країни, які розвиваються, представляють більш ніж половину населення світу. Наразі до цієї категорії входять Саудівська Аравія та інші нафтові держави, а також Китай та Індія. На думку ЄС та інших, багато хто з цих країн має бути не бенефіціаром, а донором.
Учасники переговорів почали з дев'ятисторінкового проєкту угоди NCQG, який швидко розрісся до 35 сторінок, говорять в Euronews.
За останніми оцінками, країни, що розвиваються, потребуватимуть трильйони доларів інвестицій протягом наступних 10 років для адаптації до змін клімату та енергетичного переходу.
Яку форму матиме кліматичне фінансування
Спостерігачі Euronews зазначають, що якою б не була загальна "кількісно визначена мета" в NCQG, це не буде простим переказом грошей у вигляді прямих грантів від урядів.
“У міру того, як цифри зростатимуть, баланс буде схилятися в бік "мобілізації" фінансів, а не просто їх "надання"”, – говорять вони.
Учасники переговорів, зокрема, розглядають комплекс заходів, спрямованих на зниження вартості запозичень, зменшення ризиків для інвестицій приватного сектору та посилення ролі багатосторонніх банків розвитку (ББР).
Старший науковий співробітник з міжнародних фінансів італійського аналітичного центру з питань зміни клімату ECCO Елеонора Кого говорить, що заява Світового банку та інших організації про плани спільно збільшити фінансування кліматичних програм для країн з низьким і середнім рівнем доходу стала "великим кроком вперед".
"ББР вже дали зрозуміти, що вони можуть збільшити фінансування до 2030 року до $120 млрд, тож це дуже великий крок вперед у порівнянні з 75 млрд, які ми мали", – сказала Кого в інтерв'ю Euronews в Баку.
Яка ситуація з проєктом угоди про NCQG зараз
На початку другого тижня на столі лежить доопрацьований 25-сторінковий проєкт угоди про NCQG, опублікований у суботу.
Він все ще містить десятки варіантів і підваріантів, а також понад 400 альтернативних формулювань і пропусків, які необхідно заповнити. Досі не з'ясовано, скільки коштів для досягнення основної мети буде мобілізовано з приватного сектору, а скільки буде надано, і хто це зробить. Країни, що розвиваються, хочуть щонайменше $1 трлн на рік.
Дискусії перейдуть на політичний рівень цього тижня, коли міністри прибудуть до Баку на фінальну зустріч.
Днями ЕкоПолітика повідомляла, що економісти на Конференції Сторін COP29 у Баку закликали знайти щонайменше $1 трлн на рік протягом десятиліття для бідніших країн, щоб ті могли впоратися зі зміною клімату.
