ЕкоПолітика запросила на інтерв'ю голову правління АТ “Фонд декарбонізації України” Олесю Міщенко. Ми докладно розпитали про деталі роботи Фонду, яких заявників він кредитує та під які проєкти, чи легко підприємствам отримати фінансування та які зміни плануються у роботі Товариства у 2025 році. Також дізналися, в чому різниця між Акціонерним товариством “Фонд декарбонізації України” та Фондом декарбонізації та енергоефективної трансформації.
- Ідею створення Фонду декарбонізації в Україні представники бізнесу пропонували владі вже досить давно, але створили його тільки у 2023 році. Чому, на Вашу думку, на втілення цієї концепції знадобилося так багато часу?
Дійсно, над створенням Фонду почали працювати у 2016 році. На жаль, я не можу розповісти про той період, коли я не брала участь у розробці цього інструменту і цієї концепції, тому не можу зараз назвати перепони, які виникали в минулому періоді.
Але практика і життя показують, що дуже багато питань вирішується, коли відповідальні за напрямок візіонери активно займаються цим питанням. В даному випадку Фонд затвердили, коли Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження очолила Ганна Володимирівна Замазєєва. Вона почала займатися створенням Фонду з перших днів на посаді.
Нинішня керівниця Держенергоефективності провела дуже багато перемовин із залученими міністерствами та представниками бізнесу, вивчила всі напрацювання працівників Агентства, які розпочинали роботу над створенням Фонду. Як результат – Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу, та Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації був створений.
- Чи можна наразі сказати, що Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації, а також АТ “Фонд декарбонізації України” повноцінно запрацювали?
Так, можемо говорити про повноцінну роботу як бюджетної програми “Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації”, так і акціонерного товариства. Для Фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації вже розроблена і затверджена вся нормативно-правова документація, по ньому ведеться робота, кошти від екоподатку перераховуються Міністерством фінансів. Всі ці моменти вже налаштовані та працюють.
Готується як щомісячна, так і щоквартальна звітність. Налагоджена взаємодія між всіма учасниками процесу, зокрема, з КМУ, казначейством, Мінфіном, Мінрозвитку (Мінінфраструктури) та Держенергоефективності.
Але, звичайно, є процеси, які потребують вдосконалення. У Порядку використання коштів державного Фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, затвердженому постановою Кабінету міністрів України №761 від 21 червня 2024 року є ще можливість, крім надання пільгових кредитів, залучати до цієї програми банки, більше ніж 50% акцій яких належить державі. Але можу зазначити, що ті кошти, які нам виділяють, ми засвоюємо, тому у нас немає залишків фінансування, щоб розширювати програму. Тому, на мою думку, стартували ми досить ефективно. На сьогодні у нас на розгляді більше проєктів, ніж залишку коштів. Але ми очікуємо від Мінфіну надходження наступного траншу для подальшої безперервної роботи по фінансуванню проєктів.
- Яка періодичність надходження траншів від Міністерства фінансів?
Згідно з паспортом бюджету цієї програми, ми очікуємо щоквартальні надходження. Перше надходження коштів відбулося у третьому кварталі 2024 року. За четвертий квартал минулого року кошти мають надійти у першому кварталі цього року.
- Коли Ви очікуєте повернення коштів проєктами, прокредитованими раніше?
АТ “Фонд декарбонізації України” є фінансовою небанківською установою. Ми надаємо державну підтримку у вигляді пільгових кредитів. Відповідно до Порядку використання коштів, ми маємо можливість надавати нашим клієнтам відстрочку платежу по тілу кредиту на 6 місяців, якраз на період реалізації проєкту. В цей період позичальник має щомісячно сплачувати відсотки на залишок коштів, якщо в нього є кредитна заборгованість, а саму кредитну заборгованість повертати після закінчення терміну наданої відстрочки.
Перші повернення по тілу кредиту ми очікуємо у березні цього року. Одержані кошти Фонд спрямовуватиме на нові проєкти.
- В нещодавньому інтерв’ю Ви згадували про те, що не варто плутати Фонд декарбонізації та трансформації та АТ "Фонд декарбонізації України". Чи правильно ми зрозуміли, що створення Фонду декарбонізації та трансформації передбачили як рядок у бюджеті, щоб мати можливість перенаправляти туди кошти з екоподатку, а АТ "Фонд декарбонізації" є розпорядником цих коштів? Поясніть, будь ласка, цей юридично-правовий аспект для наших читачів.
Фонд декарбонізації та трансформації – це дійсно спеціалізований фонд, стрічка в бюджеті. Він є накопичувальним, по ньому діє бюджетна програма, і є Порядок використання коштів, про який я згадувала раніше. До речі, ми очікуємо зміни до постанови, яка затверджує цей Порядок [зміни відбулися 18.01.2025 року – ред.].
Розпорядниками коштів програми є Мінінфраструктури [наразі має назву Міністерство розвитку громад та територій – ред.] (за змінами до постанови змінений розпорядник коштів) та Держенергоефективності. А ось АТ "Фонд декарбонізації України" є фінансовим інструментом, тобто нам перераховуються кошти на видачу пільгових кредитів суб’єктам господарювання, органам місцевого самоврядування та іншим суб’єктам господарювання.
- Коли варто очікувати зміни у Порядку використання коштів, які Ви анонсували, та на що вони будуть направлені?
Ці зміни будуть направлені на розширення діяльності та на збільшення кількості інструментів. Я не дуже хотіла б зараз говорити безпосередньо про зміни. З попереднього досвіду ми розуміємо, що іноді вони трансформуються на етапі прийняття рішення. Проте можу сказати, що заплановані зміни до постанови розширюють кількість інструментів на енергоефективні заходи, збільшують суми фінансування, розширюють відстрочку платежу за тілом кредиту. Всі ці нововведення будуть позитивними для потенційних кандидатів на одержання цієї державної підтримки.
- За Вашими даними, Фонд декарбонізації вже видав 7 кредитів на 21 млн грн. Розкажіть, будь ласка, більш детально, які суб’єкти їх отримали. Чи є серед них представники бізнесу?
Станом на 18 грудня у нас вже видано 16 кредитів на 178 млн грн. Зараз всі кредити видані юридичним особам приватного права власності. Їх можна розділити на дві частини. Перша – це компанії, які впроваджують енергосервіс. Тобто ми прокредитували енергосервісний механізм, де енергосервісні компанії уклали договори з замовниками енергосервісу через тендерну процедуру на заміну освітлення у місті [мова йде про Вознесенськ Миколаївської обл. – ред.], підписали договори з комунальними підприємствами на встановлення сонячних станцій на водоканалах, на встановлення ІТП та додаткову термомодернізацію у дитячих садочках. Також у нас є енергосервісний договір, який передбачає проведення енергоефективних заходів у лікарнях.
Друга частина – це безпосередньо виробники, які встановлювали сонячні станції або котельні для власних потреб виробництва.
- А яка географія цих проєктів?
На сьогодні прокредитовані проєкти у Миколаївській, Одеській, Київській, Дніпропетровській та Львівській областях. Ми намагаємося охопити всю Україну.
- За словами голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Ганни Замазєєвої, Фонд станом на листопад накопичив 1,4 млрд грн. Ви озвучували цифру у 379 млн грн екоподатку, який акумульований на проєкти. Чим обумовлена така різниця у цифрах?
Різниця у цифрах зумовлена відмінністю понять – бюджетної програми “Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації” та “Фонду декарбонізації України” як акціонерного товариства та фінансового інструмента. Річ у тому, що за бюджетною програмою на 2024 рік планувалося надходження екоподатку у Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації 749 млн грн. Відповідно 50% направляється на пільгове кредитування через наш інструмент – це 379 млн грн. Ці кошти вже надійшли у наш статутний капітал, який ми освоюємо і за який надаємо кредити. Інші 50% мали йти за іншими умовами у Порядку використання коштів на відшкодування відсотків за кредитами в комерційних банках. Оскільки банки на сьогодні ще працюють над розробкою своїх продуктів, відповідно у 2024 році вони ці кошти не використовували.
Станом на середину грудня ми маємо довідку від казначейства, що за весь рік у Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації надійшло 1,9 млрд грн. Зараз ці кошти будуть перерозподілені й направлятимуться на фінансування проєктів.
- Які наразі джерела фінансування Фонду, окрім екоподатку?
Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації має можливість залучати інші міжнародні кошти: гранти, кредитування, міжнародну технічну допомогу. На сьогодні в нас вже спрацьований один договір із одним партнером – між Держенергоефективності та Програмою розвитку ООН (ПРООН). Кошти за ним зарахувалися у цей Фонд. Порядок їх використання затверджений постановою Кабміну №1040 від 6 вересня 2024 року.
Там сума невелика – 10 млн 780 грн. Орієнтовно вона може покрити 3 контракти. Але це тільки початковий крок. Ми працюємо над розбудовою нового проєкту з нашими партнерами для того, щоб збільшувати фінансування і розвивати у нас ринок енергосервісу і не тільки.
- Чи не пов’язана скромна кількість виданих наразі кредитів зі складністю процедури подачі документів?
Звичайно, у нас є вимоги, яких немає в комерційних банках, оскільки ми пов’язані з комісією Держенергоефективності й з оцінюванням технічної сторони проєкту. Але насправді дуже багато банків залучають експертів або створюють власні технічні офіси й в них так само є ця процедура з приводу оцінки якості підготовки технічної документації, крім фінансової.
Насправді для кандидата, який бажає отримати фінансування, на мою думку, процес подання заявки нескладний та прозорий. Наша процедура не вимагає від кандидата якихось важких для отримання документів. Тому якщо заявник відповідально ставиться до збору пакета документів, він проходить цей етап досить просто. Ми будемо раді почути конструктивну критику від тих, хто вже отримував у нас кредити, щоб найбільш оптимально налаштувати наш бізнес-процес і не створювати зайвих бюрократичних перепон.
Тепер відповім щодо кількості прокредитованих проєктів. Насправді ми отримали ліцензію Національного банку 26 серпня. З цього моменту ми мали можливість приймати заявки, оцінювати їх і видавати кредити. Перший із них був виданий 20 вересня. Грубо кажучи, озвучені раніше цифри – це результат за два місяці активної роботи.
Ми разом із головою Держенергоефективності Ганною Замазєєвою ще до отримання ліцензії на публічних заходах розповідали про концепцію роботи Фонду, щоб налаштувати майбутніх клієнтів на підготовку проєктів.
Якщо брати на сьогодні динаміку подання заявок, то вона дуже активна. Я думаю, що ми повністю засвоїмо всі кошти, які були виділені, і звертатимемося до наших міжнародних донорів за допомогою у фінансуванні.
Зараз енергоефективність – це мейнстрим. Багато бізнесів вже задумалися, що їм потрібно сформувати власну екосистему для того, щоб їхні бізнеси працювали безперебійно. Ця потреба є, і вона має забезпечуватися.
Тому ми не можемо говорити про маленьку кількість. На мою думку, це непоганий результат за 2-3 місяці активної роботи.
- Як часто Вам доводиться відмовляти проєктам-претендентам на отримання пільгових кредитів? Наприклад, через те, що вони неякісно підготовані.
Маємо ще не дуже репрезентативну статистику через невелику кількість виданих кредитів. Можу лише сказати, що з 20 розглянутих проєктів лише 4 отримали відмову, а 16 були прокредитовані. Дуже багато проєктів зараз у розгляді, але не всі з них зможуть пройти комісію навіть за умови якісно підготованих документів у випадку, якщо вони не відповідають вимогам, які висуваються до проєктів. Наприклад, може бути недостатнє власне фінансування або недостатність коефіцієнтів економії.
- Скільки часу в середньому минає з моменту подання документів і до прийняття рішення щодо видачі кредиту або відмови?
Якщо ми відраховуємо з моменту подачі повного пакета документів, то це 3-4 тижні. Але бувають випадки, коли ми призупиняємо розгляд проєкту, щоб позичальник міг привести свою документацію у відповідність до вимог. Дуже багато залежить від якості підготованих позичальником документів.
Іноді підготовка документації затримується через те, що замовники чекають на сформовану комерційну пропозицію від якісних виконавців, на яких у теперішній період високого попиту є певна “черга”. Адже в описі проєкту обов’язково має бути присутня чітка інформація щодо його вартості.
- Як Ви прогнозуєте, чи зможе Фонд декарбонізації у найближчі роки давати кредити на екомодернізацію великих підприємств, які і є основними платниками екоподатку, а не тільки на локальні проєкти?
Великі платники податку на викиди СО2 мають можливість звернутися до нас за кредитами на проведення енергоефективних заходів. І це, мабуть, була б ідеальна історія, оскільки ми розуміємо, що саме їм необхідно впроваджувати проєкти, які будуть зменшувати споживання енергії, викиди парникових газів.
- За Вашою інформацією, Фонд працює над збільшенням фінансування до 90 млн грн. Чи встигнуть українські підприємства скористатися кредитами від Фонду, щоб підготуватися до повноцінного впровадження CBAM у 2026 році?
Збільшення до 90 млн грн – це буде один із пунктів, який має бути в змінах до постанови. Відповідно, великому бізнесу буде цікавіше. Але хотіла б зауважити, що у випадку, коли великі виробники впроваджують якісь заходи, то це можуть бути різні проєкти. У нас є обмеження по фінансуванню одного проєкту, але немає обмежень за кількістю кредитів для підприємства. Тобто підприємство може собі встановити сонячну електростанцію як один проєкт, поставити котельню на альтернативному паливі як другий проєкт, провести термомодернізацію будівлі як третій проєкт. Тому я вважаю, що для великих підприємств теж є можливість скористатися Програмою Фонду декарбонізації.
Великі підприємства можуть встигнути звернутися. Наприклад, у нас зараз в розробці, нам ще не подавали документи – ми тільки проводили перемовини – завод по виробництву бетонних виробів, що явно підпадає під CBAM, оскільки вони проводять діяльність із експорту продукції. Це підприємство вже нині встановило для себе першу чергу сонячної станції для власного споживання. І вони хочуть звернутися для встановлення другої черги СЕС. Я розумію, що це потрібно для виконання цих умов і щоб підготуватися до цього додаткового податку.
- В мережі досить важко знайти інформацію про показники роботи Фонду декарбонізації. На офіційному сайті відповідні сторінки й досі знаходяться на стадії наповнення, тобто даних немає. Коли можна буде очікувати на вільний доступ до обсягів надходжень до Фонду та інформацію щодо проєктів, які вже отримали фінансування?
Дійсно є недопрацювання, ми працюємо над цим. Я думаю, що в найближчому майбутньому ми будемо викладати щомісячний звіт з приводу використання коштів. Ми зараз готуємо інформацію на Мінфін, згідно з Порядком використання коштів, там де ми маємо звітувати про використання, відповідно, відразу ми викладемо інформацію на сайті. Вона буде поповнюватися щомісячно.
Що стосується безпосередньо самих проєктів, нам потрібно ще трошечки допрацювати наші внутрішні документи, щоб ми могли вже розбивати це по проєктах і розказувати про ті напрямки, які ми фінансуємо, хто отримав, яке фінансування, яке впровадження і перетворити цей звіт на історії успіху, які вже реалізовані. І далі моніторити, додавати інформацію з приводу щоквартальної економії, всіх даних, за якими вони будуть звітувати до Держенергоефективності.
Ми викладаємо всю інформацію, яку потрібно викладати згідно з нашими вимогами, і всі рішення власників, і всю фінансову нашу документацію, і все, що потрібно згідно з нашими внутрішніми правилами й порядками.
Що стосується результатів. Я думаю, що у січні ми їх точно побачимо, і надалі вони будуть на щомісячній основі поповнюватися.
Чи є у Вас на прикметі міжнародні фонди та інституції, крім Програми розвитку ООН, які можуть допомогти із наповненням Фонду?
Насправді ми разом із головою Держенергоефективності працювали ще з початку 2024 року над рекламою такого інструменту, як Фонд. І вже надавали пропозиції нашим міжнародним органам на майбутню співпрацю. Якщо я за ПРООН можу говорити, що у нас вже договір підписаний, виконаний, і ми вже на стадії звітування про виконання цієї програми, то з іншими це поки що в періоді перемовин.
Я можу назвати міжнародні організації, з якими ми працюємо, саме по країнах. Ми працюємо з Данією, з Німеччиною, з Туреччиною, з Японією. Але поки що це все на стадії перемовин, оскільки ведемо перемовини не тільки ми безпосередньо. Ще працює Держенергоефективності в цьому напрямку. І вже хотілося б звітувати й говорити про конкретні результати. Бо стадія перемови все одно призводить до якихось змін. Є ідеї, є напрацювання, але вже хотілося б про це говорити, коли будуть конкретні результати.
- Нещодавно з’явилася інформація, що Фонд декарбонізації України вийде на ринок факторингу та лізингу. Поясніть, будь ласка, для наших читачів, як працюватимуть ці механізми.
Дійсно, 2 грудня Національний банк видав нам ліцензію на провадження фінансового лізингу і факторингу. За вимогами Нацбанку ми маємо протягом 6 місяців з моменту видачі кредиту вже провести хоча б одну операцію, але ми сподіваємося, що після змін до постанови й після наших внутрішніх доопрацювань ці механізми вже запрацюють в першому кварталі 2025 року.
Як ми собі це бачимо? Звичайно, ми бачимо, що в фінансовий лізинг буде надаватися лише енергоефективне обладнання, будуть вимоги до цього обладнання, яке може видаватися у фінансовий лізинг. Це, звичайно, буде й електротранспорт комерційного характеру, і електротранспорт громадського характеру, і обладнання, яке бере участь у виробництві зі своєю специфікацією.
Процедура фінансового лізингу з'явиться трішки пізніше. Вона буде детально розписана у нас на сайті, клієнти мають її знати. Що стосується ринку факторингу, то це буде не торгівельний факторинг, це буде фінансовий факторинг. В першу чергу, ми зараз бачимо, на фінансування енергосервісного механізму. Тобто, у нас є багато контрактів, які вже впроваджені, які укладалися на 10, 12, 15 років. Відповідно, вони вже приносять економію, вони вже є ефективними. Але для того, щоб ці компанії могли впроваджувати нові енергосервісні договори, потрібно фінансування, яке ми й будемо забезпечувати за напрямком факторингу.
