Тварини не встигають за потеплінням: на Одещині помітили білого горностая

Тварини не встигають за потеплінням: на Одещині помітили білого горностая shutterstock

Марія Семенова

Природна зміна кольору демаскує тварин через безсніжні зими та робить їх вразливими

Зміна літнього хутра на білосніжно-зимове – це один із механізмів еволюційної адаптації, який роками допомагав низці тварин ховатись від хижаків чи маскуватись від здобичі. Проте через зміни клімату стався збій – хутро продовжує змінювати колір, а природа – ні. Докази цьому вже є й в Україні – на Одещині сфотографували білого горностая на безсніжній місцевості.

У Нижньодністровському національному природному парку розповіли, що таким чином помітність хижаків зростає в рази, а шанси на виживання знижуються.

Ймовірні сценарії для української популяції  

У нацпарку говорять, що для істот, яким притаманна сезонна линька, є два варіанти – міграція чи адаптація.

Найпростіше для тварин переселитись на ті території, де досі існує "класична" зима, і їхні природні механізми маскування й надалі даватимуть перевагу та безпеку.

Еволюція також можлива, проте це тривалий процес не на один десяток поколінь. До того ж, видова зміна можлива лише у випадку, коли популяція велика і відносно захищена.

Швидка адаптація

Поки тварина не може силою думки примусити своє хутро потемнішати, вона намагається приховати цей контраст у сховищах і темряві.

Як зазначають у повідомленні національного парку, горностай вже змінює свою поведінку. Тварина намагається не з’являтись на відкритому просторі, пересувається хащами, а свою активність змістила на темний період доби.

Проте нові поведінкові моделі жодним чином не зможуть повноцінно замінити природне маскування, яке давав горностаям сніг.

"Це спостереження показує: кліматична зміна відбувається вже зараз, і вона торкається навіть найдрібніших хижаків, які тисячі років жили за сталими правилами зими. Ці фото маркер великих змін у природі, які ми зобов’язані помічати й враховувати, щоб встигнути допомогти тим, хто не встигає", – зазначили у Нижньодністровському нацпарку.

facebook.com/nizhnednestrovsky

Джерело: facebook.com/nizhnednestrovsky

facebook.com/nizhnednestrovsky

Джерело: facebook.com/nizhnednestrovsky

 

ЕкоПолітика раніше повідомляла, що в Польщі заборонили розводити тварин заради хутра. Підприємцям дали вісім років, щоб остаточно згорнути виробництво.

Також українські активісти борються за долю вовків. На їхню думку, в Україні цих тварин знищують безконтрольно, порушуючи Бернську конвенцію.

Читайте також
Забудова заповідних земель, рубка на мільйони та забруднення: дайджест екозлочинів
Забудова заповідних земель, рубка на мільйони та забруднення: дайджест екозлочинів

У Дніпрі забудовують водоохоронну прибережну територію вартістю 170 млн грн, а у Києві екснардеп-зрадник привласнив заповідні землі на майже 600 млн грн

Як привласнити заповідні землі в Києві на майже 600 млн грн? Схема екснардепа-зрадника
Як привласнити заповідні землі в Києві на майже 600 млн грн? Схема екснардепа-зрадника

Колишнього голову Обухівської РДА вже затримано, інших двох учасників збираються оголосити у міжнародний розшук

Прокурори вимагають від ДП "Ліси України" захистити прадавні ліси Івано-Франківщини
Прокурори вимагають від ДП "Ліси України" захистити прадавні ліси Івано-Франківщини

Через бездіяльність держпідприємства збереження старовікових дерев – під загрозою

Вуглецеве ціноутворення: як Україна готується до запуску власної СТВ. Частина 1
Вуглецеве ціноутворення: як Україна готується до запуску власної СТВ. Частина 1

План є, дедлайни визначені — але чи з’явиться працююча система? Що насправді відбувається із формуванням вуглецевого ринку у нашій країні