Світ відзначає 38-мі роковини аварії на Чорнобильській АЕС Shutterstock

Світ відзначає 38-мі роковини аварії на Чорнобильській АЕС

Єлизавета Волкотруб

Наразі Чорнобильська зона стала найбільшим природним заповідником України

26 квітня 1986 року відбулася найбільша техногенна катастрофа в історії людства. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два потужних вибухи. Це призвело викиду радіоактивного пилу у атмосферу Землі.

Протягом кількох днів сотні пожежників та рятувальників аварійних служб боролися з пожежою на четвертому енергоблоці. Багато з них загинули в результаті впливу променевої хвороби.

Екополітика підготувала для своїх читачів факти про наслідки аварії на Чорнобильскій АЕС.

mepr.gov.ua

Радіація та наслідки вибуху на АЕС

Як відомо, вітряні потоки розносили радіоактивні ізотопи на північний захід, забруднюючи землю і водні ресурси. Україна зазнала найбільших збитків серед колишніх республік Радянського Союзу. Радіоактивні речовини, зокрема цезій та інші ізотопи, забруднили третину всієї території Європи.

Більше 8,5 млн осіб в Україні, Білорусі та росії отримали значні дози опромінення, а понад півмільйона людей померли від хвороб, пов'язаних з радіацією. До кінця літа 1986 року понад 90 тис. осіб були евакуйовані з районів зараження: 81 населений пункт України став безлюдним. Сумарна радіація викидів склала 380 млн кюрі.

Щоб уникнути подібних трагедій у майбутньому, був побудований спеціальний "саркофаг", який накрив четвертий реактор у 1986 році. Після цього Чорнобильську атомну електростанцію знову запустили в експлуатацію.

Shutterstock

Цікаві факти про Чорнобиль:

  1. Більшість жителів Прип’яті дізнались про аварію лише до середини дня 26 квітня;
  2. Радіоактивного випромінювання внаслідок вибуху у Чорнобилі  зазнали 1,9 млн людей в Україні. Загалом – 8,4 млн осіб у Білорусі, росії, Україні та інших країнах, зокрема, Європи;
  3. Чорнобильській катастрофі привласнили 7-й рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES);
  4. П'ята частина земель Білорусі вважається слабо зараженою радіацією і робить грунт непридатним для вирощування культур;
  5. Через відсутність людей в зоні відчуження Чорнобиля розплодилося безліч диких тварин;
  6. Радіація все одно поширюється за межі зони відчуження. Основне джерело поширення – вода. Річка Прип'ять впадає в Дніпро, і 90% усієї радіації, що виноситься із зони, витікає саме цим шляхом;
  7. До катастрофи в Чорнобилі жило близько 13 тис. осіб. Населення там є досі – близько 1,5 тис. чоловік, більшість з яких працює в сфері контролю над зоною відчуження;
  8. Недалеко від Прип'яті розташовується Рудий ліс, самий радіоактивний в світі. Він був знесений в ході робіт з дезактивації міста, але з тих пір почав розростатися заново.
  9. Після катастрофи в Чорнобилі близько 3% всіх радіоактивних та небезпечних елементів з пошкодженого енергоблоку потрапило в атмосферу. Решта 97% до сих пір приховані під саркофагом;
  10. 11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.

Радіація не зупиняється перед кордонами та не розрізняє державних прапорів. Чорнобильська катастрофа стала свідченням для всього світу про те, наскільки швидко можуть виникнути смертельні загрози. Десятки тисяч людей віддали своє здоров'я та життя, щоб зупинити поширення Чорнобильської катастрофи і ліквідувати страшні наслідки.

Під час російського вторгнення в Україну Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Станцію звільнили 31 березня 2022 року.

Уже 785 днів як російські терористи захопили найбільшу у Європі Запорізьку атомну електростанцію. Кожен день перебування окупантів на ЗАЕС створює ризики повторення ядерної катастрофи.

shutterstock

Як повідомляла Екополітика раніше, Європейський банк реконструкції та розвитку презентував Стратегію підтримки та відновлення стабільної роботи Чорнобильської зони відчуження з трьох основних напрямків діяльності.

Читайте також
Україна у 2023 році витратила 2,11 млрд грн на утримання Чорнобильскої зони відчуження
Україна у 2023 році витратила 2,11 млрд грн на утримання Чорнобильскої зони відчуження

У 2024 році заплановано витратити 2,49 млрд грн на управління зоною відчуження

Нацбанк випустив нову ювілейну монету "Лелека чорний"
Нацбанк випустив нову ювілейну монету "Лелека чорний"

Це четверта монета з серії, яка присвячена відродженню дикої природи на території Чорнобильського заповідника