Екоактивісти з “Української Природоохоронної Групи” розкритикували намір Київської міської ради щодо спорудження Національного меморіального військового кладовища на заповідній території, а саме в урочищі "Лиса Гора" у Голосіївському районі.
Вони назвали таку ініціативу однією з найбільших спекуляцій на темі війни, повідомляє УПГ у Facebook.
Проєкт рішення меморіального комплексу опублікували на сайті міської ради 3 жовтня 2022 року.
Екоактивісти наголосили, що вшанування пам'яті героїв-захисників є актуальною проблемою, однак неможна робити із заповідної території місце поховань.
Вони пояснили, що переважна частина урочища “Лиса Гора” представлена крутими схилами, на яких збереглися навіть 400-річні дуби. З яких 3 дерева отримали індивідуальний статус природно-заповідного фонду − “Дуб Тотлебена”, “Ополченський дуб” та “Дуб-відун”. Також окремою територією природно-заповідного фонду є “Природне русло річки Либідь” біля підніжжя Лисої Гори.
На Лисій горі зустрічається понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин, а найціннішою є рослинність лучно-степових ділянок та східних схилів. Окрім того, частина території має виключну історичну цінність – це місце розташування Лисогірського форту, яке належить Музею “Київська фортеця”.
В повідомленні зазначили, що у 1994 році оголосили регіональний ландшафтний парк “Лиса гора”, адже територія є цінним природним і рекреаційним об'єктом.
Екоактивісти наголосили, що Лиса гора це:
- територія природно-заповідного фонду і згідно з Положенням про неї тут заборонено: будь-яке будівництво, зміна меж, пошкодження дерев і чагарників, трав'яного покриву, проїзд всіх видів транспорту, порушення форм рельєфу та будь-яка інша діяльність, що може нашкодити природним комплексам території. Порушення встановленого законодавством режиму території тягне відповідальність згідно зі статтею 252 Кримінального кодексу України;
- територія, що становить археологічну цінність (і як форт, і як місце розташування давніх городищ та капищ часів Київської Русі), пошкодження яких тягне відповідальність згідно зі статтею 298 Кримінального кодексу України;
- унікальна ландшафтна ділянка, де можна побачити природні схили Дніпра з багатовіковим лісом;
- територія з дуже складним рельєфом та стрімкими схилами, на яких тривають ерозійні процеси.
Вони також вказали на ризики забудови Лисої гори, якщо вона втратить заповідний статус.
“У нас є великі сумніви в правомірності дій ініціаторів рішення Київради”, – наголосили екоактивісти.
Екоактивісти також вважають, що проєкт рішення не відповідає закону, адже:
- ігнорується факт, що вся територія належить до природно-заповідного фонду. Організація будь-якого об'єкта є правопорушенням Кримінального кодексу України;
Вони пояснили, що необхідно враховувати природно-територіальні особливості даного парку. Адже переважна частина місцевості представлена крутими схилами, на яких відбуваються стрімкі еродуючі процеси. Будь-яке будівництво складає додаткове навантаження на рельєф парку, в результаті чого відбудеться зсув ґрунтів та руйнування як самого рельєфу, так і будівлі.
“Для гідного вшанування пам'яті загиблих воїнів необхідно передусім обрати територію переважно рівнинного характеру, що унеможливить ризики зсуву ґрунтів і руйнування меморіального комплексу”, – зазначили екоактивісти.
- місце для меморіалу має розташовуватися в межах транспортної доступності для всіх охочих вшанувати пам'ять героїв.
“Не можна вшановувати полеглих знищуючи те, що вони захищали! Саме природна, історична і археологічна спадщина, а не лише державні кордони, є Україною, саме збереження її пам'яток є сенсом захисту України”, – наголосили вони.
В повідомленні підкреслили, що схили мають крутизну 60 градусів. А єдине рівне місце, де хоча б теоретично можна облаштувати поховання − цінна степова ділянка на західних схилах гори загальною площею 11 гектарів, на якій знаходяться два види червонокнижних рослин.
Екоактивісти звернулися до президента України Володимира Зеленського та до Офісу Генерального Прокурора з проханням зупинити прийняття цього рішення.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Господарський суд Київської області повернув у власність держави 267 цінних лісів заказника загальнодержавного значення "Урочище Унава" та Білоцерківського лісгоспу.
