Шум – це не просто дратівливі звуки, які інколи заважають нам виспатись чи сконцентруватись. Тривалий акустичний вплив здатний викликати тривожність, депресію та навіть нашкодити серцю. В Євросоюзі через нього щорічно гине 12 000 людей.
ЕкоПолітика розбиралась, чим загрожує шумове забруднення та чи можливо обмежити його вплив.
Коли рівень шуму стає небезпечним
Організм людини без особливих складнощів переносить рівень шуму в 30-80 дБ. Проте якщо його інтенсивність перевищує 85 дБ, при тривалому впливі це впливає на здоров’я й працездатність. Цей рівень вже вважається небезпечним.
Джерел шуму такої інтенсивності може бути декілька:
- Транспорт: автомобільні дороги з активним рухом, залізниця, аеропорти.
- Промисловість: звук від роботи технологічного устаткування та виробничих процесів.
- Будівництво: робота важкої техніки та інструментів.
Вплив на організм
За оцінками ВООЗ, в Євросоюзі понад 110 млн людей, а це кожен п’ятий житель, зазнають впливу від високого рівня дорожнього шуму. 22 млн жителів Європи через це страждають від хронічної дратівливості. Школярі через шум аеродромів гірше навчаються в школі, понад пів мільйона мають труднощі з читанням, а дорослі не можуть сконцентруватись на роботі.
Загалом, шум здатний вплинути на серцево-судинну, дихальну та нервову систему людини. Постійний тригер спричиняє стрес та тривогу. Навіть коли людина спить, вона підсвідомо фіксує шумовий подразник, тож це впливає ще й на якість сну. Також шум ушкоджує слухову функцію, послаблює здатність ефективно підтримувати розмову.
Вплив шуму не відчути одразу – ефект від нього накопичується і з часом негативні наслідки для здоров’я та розумової діяльності неминучі.
Шумовий удар по тваринах
Тварини часто більш чутливі до звуків, ніж люди. Через постійний шум вони не можуть почути природні сигнали – крик своїх дитинчат, заклики партнерів для спарювання чи кроки здобичі у лісі. Це впливає на здатність нормально виростити потомство, прогодуватись чи врятуватись від хижака. До прикладу, сови не чують свою жертву навіть при шумі в 61 дБ.
Страждають від шуму не лише наземні істоти. Надмірна інтенсивність звуків спричиняє вібрацію, яка ущільнює ґрунт. Це, в своє чергу, шкодить середовищу проживання підземних тварин, а також заважає росту коріння рослин.
Морські мешканці також потерпають від шуму – вони використовують звук для орієнтування на місцевості, пошуку здобичі чи потенційного партнера. Шум перевантажує тваринам ефір, через це вони подекуди ухвалюють неправильні і часто фатальні рішення.
Загалом, як і людина, тварини страждають від стресу та дезорієнтації, що в довгостроковій перспективі призводить до фізіологічних змін.
Законодавчі обмеження
План дій щодо нульового забруднення містить і ціль щодо шуму. ЄС прагне до 2030 року на 30% зменшити кількість людей, які хронічно страждають від транспортного шуму,
В Європейському Союзі з 2002 року діє Environmental Noise Directive (END). Раз на п’ять років країни ЄС мають оновлювати та публікувати шумові карти для міст із населенням понад 100 000 людей, головних автошляхів, великих залізниць та аеропортів. Країни-учасниці ЄС мають не лише контролювати шумове навантаження, але й розробляти заходи для його зменшення після обов’язкових консультацій із громадськістю.
Проте директива не містить обов’язкових цілей, лише намагається скоординувати дії євроспільноти для боротьби з проблемою. Щоб зменшити шумове навантаження, треба інтегрувати цю екологічну ціль у законодавство, яке стосується промисловості, а також автомобільних, залізничних та авіаційних перевезень. А це тривала робота.
Ситуація в Україні
Державні санітарні норми в Україні встановлюють граничні рівні звукового навантаження для приміщень та територій різного функціоналу. До прикладу, цілодобовий рівень шуму в офісі не повинен перевищувати 50 дБ, в кафе – 55 дБ. Допустима інтенсивність звуків у житлових спальнях – 40 дБ вдень та 30 дБ вночі.
Порушити шумовий режим можуть сусіди чи будівельні роботи поруч із будинком. Тоді можна притягнути відповідального до штрафу за ст. 182 КУпАП. Проте у випадку із дорогами чи великим заводом це не подіє.
Заходи для скорочення рівня шуму
В ідеалі запобігання шумовому забрудненню треба враховувати ще при проєктуванні "гучних" об’єктів. До прикладу, між житловою забудовою та дорогами, заводами чи аеропортами має бути буферна зона.
- Шумоізоляція приміщень. Для житла чи офісу дієвою є шумоізоляція стін та встановлення сучасних склопакетів. Проте на вулиці від постійного гудіння авто це не врятує.
- Висадка рослин. Деревні насадження та кущі здатні поглинати до 20 дБ шуму від його джерела.
Проте це – заходи шумоізоляції, а більш ефективним способом є зниження рівня шуму самого джерела акустичного забруднення. Найпопулярніший в світі метод для цього – встановлення шумозахисних бар’єрів. Вони можуть бути монолітними з бетону, пластику чи дерева, або ж більш вигадливими і привабливими – від скляних, які не загороджують людям панораму, до "живих" із плетистих чи кущових рослин.
Джерело: shutterstock
Проте важливіше знизити сам рівень шуму, модернізувавши його джерело. Серед заходів, які вважають ефективними в Євросоюзі – обмеження швидкості авто в містах, використання шин з нижчим рівнем шуму та розвиток громадського транспорту і велосипедного руху.
