"Серйозні зміни екосистеми – незворотні": інтерв’ю про наслідки знищення Каховської ГЕС

"Серйозні зміни екосистеми – незворотні": інтерв’ю про наслідки знищення Каховської ГЕС

Катерина Бєлоусова

Як вплине катастрофа на район водосховища, Дніпро та Чорне море

Минуло вже понад два тижні як російські війська підірвали дамбу Каховської ГЕС та фактично знищили одне з шести водосховищ України. Вже за кілька годин після вибуху під воду почали йти села і міста на березі Дніпра нижче за течією. Зараз вода потроху сходить. Скоро Дніпро повернеться до звичного русла, а більшість мешканців затоплених територій зможуть повернутися до своїх домівок. Але не все буде так, як раніше. Після знищення дамби, Каховське водосховище, як екосистема, просто перестало існувати. І такі радикальні зміни не можуть пройти безслідно.

Про комплексні наслідки для довкілля від катастрофи на ГЕС ЕкоПолітика поспілкувалася з головою комітету екомоніторингу Асоціації професіоналів довкілля PAEW Максимом Сорокою.

  • Підрив росіянами Каховської дамби одразу ж охрестили це найбільшою штучною катастрофою 21 століття. Ви погоджуєтеся з цією оцінкою масштабів аварії?

У перший день катастрофи у коментарі для Financial Times я порівняв катастрофу Каховської ГЕС з Чорнобильською катастрофою. Чим далі ми заглиблюємося у проблему, відходимо від цивільних наслідків (наслідків повені, затоплення), чим глибше розуміємо екологічні наслідки зникнення водосховища і всі вторинні наслідки: для довкілля, економіки, всіх сфер сталого розвитку в Україні, – тим більше я переконуюся, що ця моя оцінка була правильна. Звісно, у катастрофи на Каховській ГЕС наслідки інші, але довготривалий вплив на територію, соціально-економічний розвиток, здоров’я та благополуччя населення буде той самий. В перший день катастрофи заголовки з такими характеристиками трагедії були більше емоційними. Але наразі ми вже можемо оцінити чисельно, що це найбільша екологічна техногенна катастрофа з часів Чорнобильської катастрофи на території Європи. Надалі каскадний ефект в екосистемах буде наростати і наслідки відчуватимуться через 5-10 років.

  • Аналогія з Чорнобильською катастрофою тут зрозуміла, а за більш практичними проявами, чи були схожі катастрофи у світі?

Знищення ГЕС за наслідками більш наближене до катастрофи Аральського моря (втрата 90% водного обсягу моря через неналежний забір води для зрошення, – Ред.). Адже змінилася не лише екосистема Каховського водосховища, а й усі екосистеми, які за 70 років адаптувалися до нього. Тому тут і в соціально-економічному, і в технологічному, і в ресурсному, і в екологічному плані схожа ситуація. Також можна провести паралелі з осушуванням боліт під час великої меліорації у Волинській, Рівненській областях та на півдні Білорусі за часів Радянського Союзу. Там так само штучно осушили пролі та змінили екосистеми. Наслідки відчуваються і досі.

"Біологічний фільтр" відходів від Києва та Запоріжжя

  • Які з можливих наслідків катастрофи на ГЕС ми ще не бачимо, але побачимо у близькій та віддаленій перспективі?

За песимістичним сценарієм ми не зможемо відтворити, навіть частково, Каховське водосховище у найближчі 5 років. Як наслідок, вже будемо мати: опустелювання, зниження рівня ґрунтових вод, локальні пилові бурі та локальні забруднення, локальні зміни клімату, зміни соціально-економічного розвитку величезної кількості територій Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей, проблеми з питним водопостачанням, погіршення якості води і відповідно погіршення громадського здоров’я (у вищезгаданих областях та Миколаївській області). З суто екологічних моментів, зникнуть декілька особливо цінних природних заповідних територій. До прикладу, Кам’янська січ. Цього заповідника вже нема, бо його екосистема напряму залежала від рівня водосховища та живилася ним. Окрім цього, збільшиться антропогенне та техногенне навантаження на інші області. Наприклад, днями Мінагрополітики звернулося до аграріїв з пропозицією перерозподілити та збільшити вирощування овочевих культур на територіях, де ще є водосховища (вищий та середній каскад Дніпра). Це, відповідно, нові витрати. Також, наша команда вже отримала попередні результати, які свідчать, що ми матимемо величезне вторинне забруднення.

  • Що передбачає згадане вами вторинне забруднення?

Всі очисні споруди на цій території та вище по каскаду були розраховані на певний об’єм активної води у Каховському водосховищі. Воно було величезним "біологічним фільтром" усіх відходів від Києва до Запоріжжя. Що цікаво, хоча, Запоріжжя бере воду з Запорізького водосховища вище греблі, воно скидає стічні води у колишнє Каховське водосховище. Вода у цьому водосховищі перебувала декілька місяців, або у випадку гідрологічної посухи, по півроку перед скидом, тому могла пройти доочищення. Зараз Каховського водосховища – немає. Відповідно, немає як розбавити стічні води та їх доочистити. Як наслідок, вся ця забруднена маса ринеться у нижній каскад та Чорне море. Міндовкілля вже фіксує збільшення нітритів у воді. І це перша ознака того, що відбувається зміна її природного самоочищення.

  • А як буде надалі виглядати сам Дніпро починаючи з ділянки колишнього Каховського водосховища та нижче за течією?

Якщо ми говоримо про територію нижнього каскаду, після водосховища, то значних змін там не буде. Вода зійде, екосистема зможе відновитися. Їй буде дуже важко через мулове забруднення та наявність забруднюючих речовин у воді, але вона витримає. Якщо ж ми говоримо про колишнє Каховське водосховище, то, звісно, річка Дніпро нікуди не зникне і все водосховище не буде знищено. Трохи греблі все-таки залишилося і вона буде тримати воду(зараз прогнозують 5 метрів). Але – вкрай мало. Водойма буде перегріватися влітку та "цвісти". Взимку ж – перемерзатиме. Русла Дніпра, яке ми бачимо на старих картах, теж не буде. Лишаться частково рештки водосховища та кілька ізольованих озер, які будуть надалі перетворюватися на болота. Висушене дно запустелиться і, відповідно, вітер буде регулярно піднімати пилові бурі. Років за 10, якщо нічого не робити, природа поступово візьме своє і буде відновлюватися. Мулові та донні відкладення через аеробні процеси будуть перетворюватися на ґрунти. А далі вже ґрунти будуть засаджуватися відповідними рослинами, зміниться біорізноманіття. Але це займе десятки років.

Замість Великого Лугу – гниюче болото

  • Деякі ваші колеги говорять про можливе відновлення Великого Лугу (затоплена при будівництві ГЕС територія річкових плавнів). На вашу думку це можливо?

Я розумію мрію деяких колег про Великий Луг. Як еколог, я б теж хотів повернутися до цієї високопродуктивної екосистеми. Але цього не буде. Свого часу його затоплення – це був квиток в один кінець. Каховське водосховище, на жаль, перетвориться не на Великий український Луг, як всі мріють, а на велике гниюче українське болото. Як наслідок, буде винос азоту та фосфору з товщі донних відкладень, разом з тяжкими металами і всім що там є.

  • Тобто, навіть якщо екосистема буде відновлюватися, вона не буде такої ж якості?

Значні зміни в екосистемах завжди незворотні. В науках про довкілля є поняття сукцесії (послідовна зміна одного біоценозу іншим, – Ред.). І що б ми не робили, ми не можемо повернутися у той самий стан. Так, ми можемо отримати на цій території якусь іншу екосистему. Можливо, в неї будуть схожі якості, можливо ні. Можливо нам сподобається нова екосистема, а можливо – ні. Свого часу ми примусили природу адаптуватися під наші забаганки. На жаль, через дії російських терористів ми маємо пристосовуватися до нових обставин природи. Ось чому це екологічна катастрофа.

Тваринний склад Дніпра 1оо% зміниться

  • Ми поговорили про русло Дніпра та території навколо, а як щодо води у самому Дніпрі?

Теоретично ми очікуємо, що через таку різку зміну, нижче за течією буде виніс біогенних елементів. Це першочергово вуглець, азот та фосфор. Відповідно, буде забруднення води Дніпра нижче водогреблі. Вище водогреблі вона буде такою ж як і була. На жаль, наших дослідників поки не допустили зробити заміри у нижньому каскаді. Сподіваємося до кінця літа нам дадуть дозвіл провести незалежні моніторинги.

  • Чи можна наразі спрогнозувати, наскільки швидко вода буде приходити у норму?

Брак інформації не дозволяє належним чином зробити обчислення та прогноз. Проблема в тому, що державна система моніторингу наразі не працює. Внаслідок окупації основні лабораторії регіону були знищені. Найбільша водна лабораторія знаходилася в досі окупованій Каховці, тому зараз є об’єктивний брак даних. Держава здійснює певний моніторинг, але його результатами з експертним середовищем не діляться. Журналісти та наші місцеві активісти змогли напівлегально відібрати і вивезти проби води, але це парадоксальна ситуація. Я пам’ятаю, як на початку окупації ми таємно вивозили активістами проби води з Маріуполя та Бердянська. І не зовсім розумію чому така ситуація тепер складається на деокупованих територіях. Наразі ми готуємося в експедицію і намагаємося отримати дозвіл. Будуть дані – можна буде реалістично робити прогнози. За схожого забруднення у світі (досвід Мексики) екосистема очищалася за 3 місяці, щоправда, в інших кліматичних умовах.

  • Зміни біорізноманіття Дніпра на цих ділянках будуть залежати від рівня забруднення?

Ні, тваринний склад вже 100% зміниться і це не пов’язано з забрудненням. Каховське водосховище – це штучна екосистема, але природа за багато років адаптувалася до цієї екосистеми і водосховище стало величезною харчовою базою: для птахів, для риби, для плазунів, для гадів, для земноводних, комах. Зникло водосховище, зникли і місця оселення тварин і відповідно харчова база. Відтак буде зменшуватися видове різноманіття і це – незворотній процес. За цим постраждає іхтіофауна. Якщо б просто завтра ми могли відновити Каховське водосховище, то строк відтворення прогнозується – 4 роки.

Для всього Чорного моря загрози нема

  • Перейдемо до ситуації з Чорним морем, ми вже бачимо що до берегів прибиває все, що знесла вода за течією. Море, окрім того, зеленіє. Що буде далі?

Для всього Чорного моря наразі нема загрози. Є серйозна загроза для північної акваторії і заплави дельти Дніпра. Тобто, для нашої прибережної смуги. У цій зоні відбулося екстремальне запріснення вод за рахунок того, що об’єм прісної води влився через дельту в акваторію прибережної смуги. Відповідно, починають змінюватися біологічні процеси в екосистемі, а екосистема намагається адаптуватися. Проте, щоб змінити кількість промілле в середньому по Чорному морю потрібно далеко не один десяток таких водосховищ, як Каховське.

  • Чи можемо ми в такому разі говорити про те, що Чорне море, включаючи нашу прибережну ділянку, зможе відновитися після катастрофи?

Морська біологія не мій фах, але я дослухаюся до колег з Чорноморської співдружності. Вони налаштовані оптимістично і я їм в цьому питанні довіряю. Екосистема прибережної смуги дуже постраждала. Це Херсонська та частково Миколаївська область, є видимі наслідки засмічення на Одещині. Проте, значних змін в екосистемі Чорного моря загалом не очікується. Побоювання викликає лише той факт, що північна частина – це мілководдя. Вона були місцем для розмноження іхтіофауни, наприклад дельфінів. Але на жаль, дельфіни ще минулого року просто "скоїли масове самогубство", не витримуючи дій, які окупанти влаштували в Чорному морі. Тому складно точно оцінити наслідки.

  • Оскільки постраждав аграрний регіон, знищена система зрошення, хочеться поцікавитися, що буде з ґрунтами?

Для ґрунтів великої загрози зараз ніхто не вбачає. Але ми з побоюванням дивимося на те, що за браком води, фермери можуть почати використовувати для зрошування підземні свердловини. На цих територіях (Запорізька, Нікопольська, Марганцевська алгомерація) багато ґрунтових та підземних вод – солонуваті. Саме тому свого часу було ухвалено рішення будувати там величезні водосховища. Багаторічне зрошення солонуватою водою приведе до засолення ґрунту і за років 5-10 знищить чорнозем, який формувався тут 1000 років. Також треба розуміти, що постраждали найбільш розорені території України, які активно використовуються у сільському господарстві. Без активного зволоження ми можемо очікувати посилення вітрової ерозії: виносу вітром плодовитих шарів ґрунту.

Будь-які серйозні зміни в екосистемі – незворотні

  • За повідомленням "Укргідроенерго", для будівництва нової ГЕС необхідно мінімум 5 років та звільнення окупованих територій. Як ви вважаєте, що буде з постраждалою територією за ці 5 років?

Важливо розуміти, що території нижче водосховища особливо не зміняться. Загалом рівень води в річці стане більш природнім, дещо впаде, але водозабірні споруди розраховані на це. Зараз водою не можна користуватися, бо це "каламуча", залило очисні споруди. Поступово ж екосистема відновиться, відбудеться очищення водозабірних споруд, відновиться інженерна мережа насосних станцій і вони знову будуть прокачувати цю воду. Проблеми виникатимуть лише у випадку гідрологічної посухи, адже раніше в таких випадках "Укргідроенерго" трохи збільшувало спуск води з водосховища, щоб підтримувати нормальний рівень нижче по каскаду. Що ж стосується самого водосховища – його фактично нема. І там нічого не повернеться.

  • Частина екоспільноти критично поставилася ідеї до будівництва нового водосховища на місці знищеного Каховського. Як ставитеся ви?

Я, як еколог, проти будівництва водосховища. Більш того, як фахівець, закликаю не повторювати помилки радянської влади, коли вони через політичні амбіції, побудували це водосховище, знищивши екосистему, яка існувала. У нас є час все обдумати. Так, нам потрібно повернути резерв води. Але, можливо, не у такому об’ємі. Можливо, треба розглянути інші локації. Можливо, розглянути варіант не гідроелектростанції, а системи локального накопичення води. У нас буде час поспостерігати як зміняться гідрологічні умови, і далі вже обґрунтовано ухвалювати рішення.

  • Якщо припустити, що Каховське водосховище таки буде відновлене, вода повернеться, які наслідки все-одно залишаться від цієї катастрофи?

Якщо б водосховище з’явилося завтра, можливо ми б не говорили про наслідки. За 5 років відбудеться сукцесія, каскадний ефект. Я вже казав вище, що будь-які серйозні зміни екосистеми – незворотні. Але ми маємо пам’ятати один з базових природничих законів: життя не може зупинитися. Можуть змінитися обставини, нам можуть не сподобатися ці обставини, але врешті-решт людина розумна завжди зможе до них прилаштуватися.

Читайте також
ТОП-10 простих екозвичок, які допоможуть природі та власному бюджету
ТОП-10 простих екозвичок, які допоможуть природі та власному бюджету

Видалення зайвої інформації з гаджетів дозволит розвантажити центри баз даних

Планета стала небезпечною для виживання людства – вчені
Планета стала небезпечною для виживання людства – вчені

Межу зміни клімату подолали понад 30 років тому

Грета Тунберг закликала світ покарати росію за екоцид на Каховській ГЕС
Грета Тунберг закликала світ покарати росію за екоцид на Каховській ГЕС

Тунберг повністю підтримала Україну і висловила готовність допомогти

Єврокомісія запустила спільну екопрограму для Польщі та України
Єврокомісія запустила спільну екопрограму для Польщі та України

Заяву на участь можна надіслати до 31 липня