Економіка України зазнає чи не найбільшого навантаження від повного запуску механізму прикордонного вуглецевого коригування ЄС (CBAM) на початку 2026 року, оскільки новий вуглецевий збір буде застосовуватися до товарів, які становлять близько 20% від загального експорту України до ЄС.
Про це виданню Carbon Pulse розповів Станіслав Зінченко, генеральний директор аналітичного центру GMK Center.
За його словами, що Україна не єдина занепокоєна правовими, політичними, адміністративними та економічними викликами, які постануть перед нею у зв'язку із запровадженням вуглецевого мита на імпорт певних товарів з високим рівнем викидів, але через війну країна є однією з найбільш вразливих до дії CBAM.
Згідно зі статистикою світової торгівлі товарами ООН, експорт до Євросоюзу продукції, яка підпадає під CBAM, щорічно приносить Україні $4,5 млрд. Велику частку з них складає продукція чорної металургії, хоча від введення вуглецевого мита постраждають також добрива та електроенергія.
Удар по Україні від CBAM значно посилюється війною з росією. За словами фахівців, вона вже скоротила економічне виробництво, спричинила падіння ВВП на 30-35% в перший рік і спровокувала найтяжчу рецесію в історії країни.
"Ми втратили 60-70% потужностей в енергетиці, металургії та будівництві, і цей процес продовжується через війну", – сказав Станіслав Зінченко.
Аналітичний центр GMK Center, яким він керує, у червні закликав до скасування мит на викиди вуглекислого газу у зв'язку з форс-мажорними обставинами.
Ризики CBAM для України
Серед проблем, які викликають занепокоєння, Станіслав Зінченко назвав:
- Нерівність між українськими та європейськими компаніями.
Він навів приклад металургійних компаній ЄС, які в останні роки отримували значну державну підтримку у проведенні заходів із декарбонізації виробництва, мали доступ до субсидій та грантів. В той самий час українські компанії працювали в набагато жорсткіших умовах, що ускладнювало їхню конкуренцію в рамках правил CBAM.
- Залежність країни від ринку ЄС.
Станіслав Зінченко розповів, що після вторгнення росії у 2022 році, частка українського експорту до ЄС майже подвоїлася. Якщо у 2021 році вона складала близько 45%, то наразі, за даними GMK Center, ця частка зросла до 80-85%, попри загальне зниження обсягів експорту.
"Кожне незначне регулювання має значний вплив на Україну", – сказав він.
Експерт нагадав, що Україна має обмежений доступ до інших ринків, тому українські галузі особливо вразливі до впливу CBAM.
"Українські компанії повинні мати доступ до європейських ринків протягом перехідного періоду. В іншому випадку, у нас взагалі не буде українських компаній", – застерігає він.
На думку Станіслава Зінченка, Україна повинна домагатися тимчасового звільнення від платежів за CBAM, але при цьому брати участь у процесі звітності. Експерт впевнений, що це "збереже фінансові ресурси для декарбонізації в Україні" і допоможе країні перейти на більш зелені технології.
Директор GMK Center вважає, що Україна також повинна отримати доступ до європейських фондів декарбонізації, оскільки без такої підтримки "можливості українського уряду фінансувати декарбонізацію під час війни або в післявоєнний період будуть дорівнювати нулю".
Також експерт висловив припущення, що запровадження CBAM "відкриє скриньку Пандори й створить ефект доміно", який може призвести до того, що десятки інших країн запровадять подібні торговельні обмеження, пов'язані з викидами вуглецю.
Раніше ЕкоПолітика вже розповідала, як компанії ЄС готуються до повноцінного CBAM у 2026 році.
Також ми писали про те, що на думку фахівців Міжнародної ради з питань торгівлі, для малого бізнесу запровадження CBAM створює як виклики, так і можливості.
