Уже два роки в Україні триває реформування галузі охорони довкілля під керівництвом міністра Руслана Стрільця. Деякі реформи перебувають на стадії завершення, деякі грузнуть в корупції, деякі поки що перебувають в стадії ідей на папері.
ЕкоПолітика проаналізувала результати роботи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів за перші три місяці 2024 року.
Мільярди євро на українські реформи
Наприкінці лютого Європейський парламент підтримав програму фінансової допомоги для України на суму 50 млрд євро на 2024-2027 роки. Вона отримала назву Ukraine Facility. Для отримання цих грошей Кабінет Міністрів України має продемонструвати європейським партнерам реформування української економіки за зразками Європейського Союзу. Тому в Уряді розробили план реформ і в березні подали на розгляд Єврокомісії.
Зокрема, в рамках зеленого переходу України заплановано провести шість реформ:
- курс на кліматичну нейтральність;
- запуск ринку квот на викиди вуглецю;
- протидія промисловому забрудненню;
- протидія незаконним вирубкам лісів;
- оцінка впливу на довкілля та стратегічна екологічна оцінка;
- управління відходами.
Кожні три місяці реформи оцінюватимуть за відповідними індикаторами. Якщо Україна успішно реалізовуватиме прописані в Плані для Ukraine Facility завдання, то вже цього року може отримати 16 млрд євро.
Європейська комісія 15 квітня схвалила український план реформ. Протягом місяця країни-члени ЄС мають його погодити. Якщо це станеться, то Україна може отримати майже 2 млрд євро.
На реформування системи охорони довкілля з 50 млрд євро будуть виділені 2,5 млрд євро. Координаторка Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес-Асоціації Ольга Бойко зазначила, що через програму Ukraine Facility Україна недоотримає на екологічні реформи 2 млрд євро.
"В Ukraine Facility чітко передбачено, що він має замінити деякі інші програми підтримки. В рамках Multi-annual Indicative Programme, яку було схвалено для України як підписанта угоди про асоціацію з ЄС на зелену трансформацію передбачали виділити 923 млн євро. В рамках Інструменту передвступної підтримки (в Європейський Союз, – ред.) Україна претендувала б на 3,5 млрд євро. Таким чином, вона втратила 2 млрд євро, добровільно відмовившись від інших більш масштабних і сталих програм фінансування у частині захисту довкілля та протидії зміні клімату", — повідомила експертка.
В екологічному середовищі підкреслюють: хоча в Плані для Ukraine Facility передбачене впровадження практик Європейського Союзу, але частково. Прогалини та недопрацювання можуть гальмувати реформи.
Адаптація України до зміни клімату
У січні Міндовкілля презентувало Стратегію формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року.
"Її положення спрямовані на забезпечення ефективного переходу до низьковуглецевого розвитку, при цьому гарантується економічна, енергетична та екологічна безпека країни", – зазначили в Міндовкіллі.
Вже в лютому для реалізації планів, прописаних в документі, був оприлюднений законопроєкт "Про основні засади державної кліматичної політики".
Представники екоспільноти звертають увагу на недопрацювання зазначеної вище стратегії. Зокрема, у ній не чітко прописані заходи, які необхідно провести для досягнення заявлених цілей.
Координаторка Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес-Асоціації Ольга Бойко має сумніви щодо запуску ринку квот на викиди вуглецю. Експертка пояснила, що аби запустити систему торгівлі квотами на викиди (СТВ) в Україні має повноцінно працювати система моніторингу, звітності й верифікації парникових викидів. Вона визначає обсяг викидів парникових газів, які підприємства повинні покривати придбаними квотами. У зв’язку з військовою агресією РФ українські підприємства мають право на відтермінування подачі звітів про викиди. Тому й реалізація запуску СТВ в заплановані Міндовкіллям терміни не може бути реалізована.
"Зелений" план для України
Однією з умов отримання грошей програми Ukraine Facility є створення проєкту Національного плану з енергетики та клімату України. Міністерство економіки оприлюднило його у лютому, а в березні презентувало Європейській комісії. Це стратегічний документ, який має забезпечити перехід України на зелену енергетику та декарбонізацію українського господарства. Зокрема, він передбачає:
- скорочення викидів парникових газів порівняно з рівнем 1990 року на 65%;
- досягнення кліматичної нейтральності енергосектору до 2050 року та всієї економіки до 2060;
- скорочення викидів метану на 30% до 2030 року від рівня 2020
- виведення з експлуатації вугільної генерації до 2035 року;
- досягнення 27% частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у структурі загального енергоспоживання у 2030 році;
- досягнення частки ВДЕ в секторі опалення та охолодження до 2030 року у 35%, у виробництві електроенергії – до 25%;
- заходи зі стимулювання виробництва біометану.
Кабінет Міністрів у червні має затвердити проєкт Нацплану та представити його на Конференції з відновлення України.
Реформа державного екологічного нагляду
На початку березня Держекоінспекція оприлюднила проєкт Стратегії реформування державного екоконтролю. Він передбачає низку змін в системі екологічного нагляду з орієнтацією на стандарти Європейського Союзу.
Однак проєкт Стратегії має суперечності та недопрацювання, які можуть зупинити реформу. Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля "PAEW", звернула увагу, що в операційному плані до Стратегії на перші три роки не має інформації про підвищення заробітних плат екоінспекторам. Без стимулювання державних наглядачів доброчесно виконувати свої завдання в системі екологічного контролю продовжуватиметься корупція. До того ж на низькі зарплати не прийдуть фахівці, яких наразі дуже не вистачає.
"Наразі ми в PAEW проводимо всеукраїнське дослідження щодо інституційної спроможності реалізувати всі зелені реформи. Мало написати стратегію, важливо відповісти на питання: хто, як і яким коштом це втілить в життя. Так от – висновки невтішні. За попередніми результатами опитувань величезна кількість спеціалістів не мають базису навіть теоретичних знань", – зазначила експертка.
Недостатній рівень кваліфікації екоінспекторів впливає й на стягнення шкоди, завданої довкіллю.
"Судова практика за вказаним предметом спору, результати аудитів Рахункової палати свідчать, що основною причиною відмов у задоволенні позовних вимог Держекоінспекції є недоведеність порушення та неналежне оформлення матеріалів", – наголошує Людмила Циганок.
Цифровізація оцінки впливу на довкілля
На початку року Міндовкілля запустило електронний Реєстр з оцінки впливу на довкілля(ОВД).
"Тепер ніяких паперів, подавати матеріали з оцінки впливу на довкілля суб’єкти господарювання можуть в електронному вигляді. Це дало можливість скоротити строки процедури ОВД та змінити способи інформування громадськості про плановану діяльність", – повідомили у Міндовкіллі.
Оцінка впливу на довкілля – це процедура, яка визначає можливий небезпечний вплив на стан довкілля та на здоров’я людей під час прийняття рішень щодо ведення господарської діяльності. Впровадження оцінки впливу на довкілля є однією з умов на шляху інтеграції України в Європейський Союз.
Станом на сьогодні застосування процедури ОВД обмежили. Представники природоохоронних організацій виступили з різкою критикою такого рішення.
"Попри те, що Україна старанно працює над імплементацією законодавства, ОВД в нинішніх умовах не працює так, як того вимагають європейські принципи відкритості і справедливості та не завжди виконує свою основну функцію – передбачити неприйнятний вплив на довкілля. Незважаючи на наявну критику та очевидні недоліки інструменту ОВД, ми, на жаль, не бачимо суттєвих зрушень у цьому питанні", – зазначили в громадській організації "Екоклуб".
Обмеження процедури оцінки впливу на довкілля спричинило скандал у лісовій реформі. Через закон № 9516 ОВД вирішили прибрати для санітарних рубок лісу.
Антиекологічна реформа лісової галузі
В 2022 році міністр Міндовкілля Руслан Стрілець оголосив реформування лісової галузі.
"Україна як кандидат у члени ЄС, поза сумнівом, має рухатися європейським шляхом розвитку. Ми будемо управляти лісами за стандартами та практиками ЄС. Це дозволить не лише підвищити рентабельність галузі, фінансово зміцнити державу, а й захистити цінні лісові території", – наголошував міністр.
Однак у 2024 році "цінні лісові території" опинилися під загрозою зникнення. У березні комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування проголосував за законопроект № 9516 “Про ефективне управління лісами”. Він скасовує оцінку впливу на довкілля для суцільних санітарних рубок на таких ділянках:
- територія яких менша 10 гектарів;
- які постраждали від масових всихань, пожеж та вітровалів.
У пояснювальній записці до законопроекту необхідність скасування ОВД пояснюють економічними втратами. Процедура оцінки на довкілля може тривати декілька місяців, а за цей час деревина псується, що призводить до збитків.
Не підтримали проект закону лише дві членкині екологічного комітету: Олена Криворучкіна та Юлія Овчинникова. Остання пояснила, що скасування ОВД може призвести до неконтрольованих вирубок лісу. Наприклад, недоброчесні посадовці домовляться і якусь частину лісу безпідставно визнають такою, де відбулося масове пошкодження дерев короїдом. А тому виникає необхідність провести санітарну рубку: аби відібрати цінну деревину, захистити здорові дерева від поширення шкідників. Таким чином ліс винищується.
У квітні народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк повідомила, що у Чорнобильській зоні лише у березні виявили 12 незаконних рубок. Лісу зрубали на 17 залізничних вагонів. Вона зробила припущення, що за рік таких незаконних рубок збитки держави можуть сягати суми понад 1 млрд гривень.
Представники екоспільноти розкритикували законопроект № 9516. Вони наголошують, що санітарні рубки із заходів догляду за лісом давно перетворилися на масову заготівлю деревини. За статистикою, більшість деревини рубають саме санітарними рубками. Скасування ОВД завадить контролювати законність та доцільності таких заходів. Тому низка природоохоронних організацій у спільному зверненні звернулись до народних депутатів України з вимогою відхилити законопроект № 9516.
Куди відходи?
Міністр Руслан Стрілець в нещодавньому дописі в Facebook зазначив, що реформування системи управління відходами є "інтеграційним флагманом". В Міндовкіллі оголосили курс на управління відходами на принципах економіки замкненого циклу.
В рамках реформи в міністерстві ініціювали низку заходів. Зокрема, в січні презентували проєкт Національного плану управління відходами до 2033 року та план заходів до нього. Серед них такі:
- удосконалити українські екологічні закони до вимог європейського законодавства;
- впровадити такі економічні інструменти, які покращать систему управління відходами;
- підвищення професійної кваліфікації співробітників системи управління відходами.
Також Міндовкілля оприлюднило законопроєкт, який має збільшити ставку податку для захоронення змішаних побутових відходів до 10 разів. Її розмір буде залежати від класу та типу відходів. Законопроєкт має стимулювати перероблювати сміття, а не закопувати його в землю. Отримані від такої новації гроші мають піти на заходи з управління відходами.
Реформа поводження з небезпечними відходами грузне
Однак разом з продукуванням нових проєктів та заяв на початку року ледь не відбувся колапс у галузі поводження з небезпечними відходами. Минулого року, за законом, підприємства протягом шести місяців мали отримати нові ліцензії на діяльність з такими відходами. Але відповідна постанова Уряду та наказ Міндовкілля були затверджені лише в грудні. У січні поточного року виникла ситуація, що протягом 24 днів жодне підприємство в Україні не мало ліцензії. Внаслідок цього виникла загроза утворення нових незаконних звалищ небезпечних відходів.
Першу ліцензію видали лише першого лютого. Станом на другу половину березня загалом дев’ять підприємств отримали ліцензії на діяльність у галузі управління небезпечними відходами. Президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) Людмила Циганок наголошує, що ситуація є кризовою.
"На всю Україну є лише 9 компаній з ліцензіями на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, 6 з яких мають вузько направлену дію або видані для власних потреб підприємств (з 216 на початок року). Тобто, Міндовкілля і Міністр Руслан Стрілець вважає, що в умовах війни, наприкінці березня 2024 року 3 підприємства можуть справитись з обсягами утворених небезпечних відходів?" — зазначила експертка.
Людмила Циганок переконує, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів штучно створює перешкоди для підприємств, які подають заявки на отримання ліцензії. Зокрема, представники Міндовкілля вимагають документи, які визначені порядком ведення перевірки.
Відходи руйнації на звалища?
У зв’язку з військовою агресією РФ проти України виникла проблема утилізації та перероблення відходів від руйнувань. Таких відходів дуже багато і їхня кількість збільшується. За даними Міндовкілля, лише на підконтрольній Україні території накопичилось 600 тисяч тонн. Частина відходів від руйнувань містять в собі токсичні речовини, а тому є небезпечними для довкілля і здоров’я людей.
Задля розв'язання проблеми Кабмін у 2022 році затвердив Порядок поводження з відходами, що утворились у зв'язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків. Згідно з документом зберігати зазначені відходи необхідно за окремими правилами у відповідно облаштованих місцях з особливою інфраструктурою.
Але часто такі відходи опиняються на звалищах. Органи місцевого самоврядування, на які покладені функції управління відходами руйнації, мають брак коштів на створення відповідних місць зберігання. За інформацією Міндовкілля, через застаріле законодавство азбест (токсична речовина, яку застосовують у будівництві) досі захоронюють на полігонах з побутовим сміттям. За нормами ЄС такі небезпечні відходи утилізують за окремою спеціальною процедурою. Поки токсичний азбест щоденно потрапляє на звалища Міндовкілля поки що лише напрацьовує правила управління азбестовмісними відходами.
Чи запрацює в Україні принцип РВВ?
За інформацією Міндовкілля, в Україні від третини до майже половини побутових відходівскладають відходи упаковки. Всі вони потрапляють на полігони побутового сміття або незаконні звалища. Всю цю масу можна було б відсортувати та повторно переробити, при цьому не збільшувати території полігонів.
Вже рік в Україні працюють над правками до законопроєкту "Про упаковку та відходи упаковки". Він має ввести в дію принцип розширеної відповідальності виробника (РВВ). Такий механізм має стимулювати виробників використовувати таку упаковку, яку можна переробити та використати сировину знову.
Представники екологічного експертного середовища знайшли в законопроєкті суперечності та закликали їх усунути. Експерт із поводження з відходами в Українському інституті майбутньогоОлександр Лимар розповів, що в законопроєкті є перешкоди для реєстрації організації РВВ. Натомість пропозиції Міндовкілля можуть призвести до монополізації ОРВВ та її блокування. Тож станом на сьогодні РВВ не працює, відходи упаковки традиційно розширюють площі полігонів та несанкціонованих звалищ.
А що говорить міністр?
Нещодавно Руслан Стрілець прозвітував про досягнення за два роки реформ в природоохоронній галузі. Він наголосив, що прогрес України за 2022-2023 роки Європейська комісія оцінила на чотири бали з п’яти.
Але тут міністр лукавить: таку високу оцінку поставили за чотири з 33 пунктів, до яких міністр не має ніякого стосунку. Йдеться про "Митний блок", зовнішню політику, енергетику та безпекову політику. Натомість реформи в галузі охорони довкілля оцінили на "одиницю".
В мережі інтернет представники екоспільноти розкритикували підсумки роботи Руслана Стрільця. Згадали йому недопрацювання й суперечності в розроблених законопроєктах, масові незаконні рубки лісу, які не припиняються, а також систематичну корупцію в системі державного екологічного нагляду. Здається, що Міндовкілля за останні три місяці провело велику роботу: презентувало й запустило в роботу значні проєкти (хоч і недосконалі). Але разом з цим продовжує в цих проєктах плекати корупційні ризики, тим самим стримуючи власний поступ до успішних реформ. Та й під час руху шляхом реформ Міндовкілля час від часу наступає собі ж на хвіст, сповільнюючи ходу. А разом з тим і євроінтеграційний поступ України.
