Одразу після інавгурації обраний вдруге президентом США Дональд Трамп вивів свою країну з історичної Паризької угоди щодо клімату.
ЕкоПолітика зібрала ключові факти про цей надважливий міжнародний договір, який завжди знаходиться у центрі уваги на кліматичних конференціях ООН, та пояснить своїм читачам причини несприйняття його Трампом.
Що таке Паризька угода
Паризька кліматична угода – це міжнародний договір про зміну клімату, який є юридично обов'язковим до виконання.
Дата підписання: 12 грудня 2015 року.
Набуття чинності: 4 листопада 2016 року.
Підписанти: 194 сторони – 193 країни та ЄС.
Місце підписання: Конференція ООН з питань зміни клімату COP21 у Парижі.
Найважливіше зобов'язання: запобігти підвищенню глобальної температури більш ніж на 1,5°C і утримати її "значно нижче" 2°C порівняно з доіндустріальними часами, щоб уникнути серйозних наслідків від підвищення глобальної температури для клімату, включаючи повені, спеку та сильну посуху.
Інші зобов'язання:
- надання фінансування біднішим країнам для трансформації їхніх енергетичних систем та адаптації до наслідків зміни клімату;
- скорочення своїх викидів до "чистого нуля" між 2050 і 2100 роками.
Чому Паризька кліматична угода стала знаковою: вперше всі країни об'єдналися для боротьби зі зміною клімату та адаптації до її наслідків.
Що зробили країни з часу підписання цієї домовленості
Паризька угода працює за п'ятирічним циклом, який прискорює все більш амбітні кліматичні дії, обумовлені постійним вдосконаленням “зелених” технологій.
З 2020 року країни подають свої національні кліматичні плани, відомі як національно визначені внески (НВВ). У них викладена інформація про те, які дії держави мають намір зробити для скорочення викидів парникових газів і досягнення цілей Паризької кліматичної угоди. Очікується, що кожен наступний цикл демонструватиме вищий рівень амбіцій, ніж попередній.
Але наразі світ не на шляху до досягнення цих цілей. Минулий рік був найспекотнішим в історії людства, оскільки середня глобальна температура коливалася на рівні потепління в 1,5°C і продовжує зростати далі.
Чому Трамп проти участі США у Паризькій угоді
Він виводив країну з глобальної кліматичної угоди під час свого першого терміну перебування на посаді, але у 2021 році Джо Байден відновив участь США у ній. І ось тепер маємо відчуття дежавю.
У понеділок, 20 січня, Трамп розпочав процес заново. Він підписав наказ на сцені перед прихильниками на Capital One Arena, всього через кілька годин після вступу на посаду.
"Я негайно виходжу з несправедливої, односторонньої Паризької кліматичної угоди. Сполучені Штати не будуть саботувати нашу власну промисловість, поки Китай безкарно забруднює навколишнє середовище", – заявив новий президент під гучні оплески аудиторії.
У наказі Трамп доручив своєму послу в ООН подати офіційне повідомлення про вихід США. Хоча у документі йдеться про те, що вихід США набуде чинності "негайно" після отримання повідомлення, сама Паризька угода передбачає, що цей процес триватиме цілий рік.
На думку Трампа, участь країни в угоді чинить на США економічний тиск, обмежує промисловість та скорочує робочі місця у сфері викопних ресурсів. Президент і члени його кабінету не вірять прогнозам більшості вчених про те, що зміна клімату матиме катастрофічні наслідки та що вуглекислий газ є її основним чинником.
Відмова від участі у Паризькій угоді викликала різку критику всередині Сполучених Штатів і на міжнародному рівні як у 2017 році, так і зараз. Адже США стали єдиною державою, яка відмовилася від цієї міжнародної домовленості.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Трамп в перший день президентства вдруге виводить США з Паризької кліматичної угоди. Про те, яких ще нововведень у сфері клімату та захисту довкілля варто очікувати від Трампа та його команди, читайте у цьому нашому матеріалі.
