Громадські слухання без громади, оплата за обговорення й експертів без обговорення та експертів, висновки без перевірки їхнього виконання. Як виявилося, при наявності інструментів для виконання прозорих процедур оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО), на практиці ці процеси мають низьку ефективність.
Асоціація професіоналів довкілля (PAEW) проаналізувала звіт "Оцінка впливу на довкілля та стратегічна екологічна оцінка – на шляху до "Зеленого переходу", який провела Рахункова палата України.
"Україна сформувала належну правову та інституційну основу для здійснення ОВД і СЕО та досягла відчутного прогресу у приведенні національного законодавства у відповідність до європейських стандартів, але не забезпечила належної реалізації вказаних норм", – коротко резюмують в організації.
Реєстри, не пристосовані для аналітики
Єдині реєстри ОВД і СЕО формально виконують роль відкритих джерел екологічної інформації, однак фактично залишаються лише сховищами даних. Вони не мають інструментів, які дозволяли б аналізувати зібрану інформацію, поєднувати її з іншими державними базами чи працювати з нею в аналітичному режимі.
Користувачі позбавлені можливості швидко відфільтрувати, систематизувати або експортувати дані за територіями, етапами процедур чи видами діяльності.
Окремою проблемою є відсутність опції завантаження звітів з післяпроєктного моніторингу (ППМ), що суттєво звужує доступ громадськості до повної екологічної картини.
У результаті такі реєстри не забезпечують ні реальної прозорості процесів, ні ефективного використання інформації для аналізу та ухвалення рішень.
Низьке залучення громадськості
Громадські обговорення зараз не є реальним інструментом участі українців в екологічних процесах. Результати аудиту виявили такі тенденції:
- учасників обговорень зазвичай вкрай мало – до десяти осіб. І це лише у випадку, якщо вони взагалі приходять. У 80% громадських слухань було складено акти про неявку представників громади;
- немає людей – немає зауважень. Загалом пропозиції щодо процедури переважно не надаються.
Тому в звіті акцентують на відсутність ефективної дискусії з громадами, хоча система ОВД й забезпечує їхнє залучення.
У PAEW з цим не цілком згодні. Так, організація констатує, що подібна мінізалученість громадськості не відповідає рівню, передбаченому в законодавстві. Разом з тим, причина – далеко не в людях.
"Низька громадська активність – це не проблема громадян, а індикатор неякісної комунікації та відсутності довіри до процедур. Реальне залучення починається там, де громадськість бачить зв’язок між своєю участю і реальними рішеннями", – пишуть в експертній спільноті.
Невиправдані витрати на обговорення та експертів
Лише за півтора роки (2024 р. – І кв. 2025 р.) за проведення громадських обговорень держава отримала 216,6 млн грн. З них 93,4 млн грн (45,8%) використали уповноважені територіальні органи. Показово, що переважно кошти пішли не на експертизу, а на оргвитрати з організації слухань.
Існує важливий нюанс – під час повномасштабної війни обговорення відбуваються онлайн. Це ніяк не вплинуло на вартість, яку сплачують суб’єкти господарювання, хоча відеоконференція за організаційними витратами дешевша за живу зустріч з громадою.
Ось структура складу витрат на громадські обговорення на прикладі громадського обговорення другої категорії. Йдеться про діяльність, чий вплив не виходить за межі регіону.
Загальна вартість – 15,9 тис. грн. Вона складається з оплати за такі заходи:
- 6,3 тис. грн (39,7%) – експертні послуги з ОВД;
- 4,3 тис. грн (27%) – інші прямі витрати. Йдеться про архівацію документів, відрядження, електронні носії;
- 3,4 тис. грн (21,4%) – організація і проведення громадських слухань. Сюди відносяться витрати на оренду приміщення, мультимедійну техніку, підготовку звітів та протоколів;
- 1,4 тис. грн (8,8%) – інформаційне забезпечення. У цій категорії йдеться про папір та канцтовари, копіювання й пересилання документів;
- 0,5 тис. грн (3,1%) – непрямі витрати. Тут мова про комунальні послуги, інтернет та обслуговування приміщень.
Експертні послуги "важать" найбільше, проте сам факт їх надання доволі сумнівний. За законом, Мінекономіки та уповноважені органи можуть утворювати для процедури ОВД комісії з експертів. Цих експертів можна призначати з офіційного реєстру, який зобов’язане вести Мінекономіки.
Звіт виявив, що ані реєстру експертів, ані експертних рад на його основі за звітний період ніхто не створював.
"Фактично в умовах воєнного стану суб’єкти господарювання за проведення громадського обговорення (на прикладі вартості проведення громадського обговорення другої категорії) переплачують понад 70% понесених Міністерством чи уповноваженим територіальним органом витрат на їх проведення", – наголошують у PAEW.
Моніторинг – формальний або відсутній
Згідно з даними звіту, процедури не дають виявити, чи мали якийсь вплив висновки ОВД та СЕО на довкілля. Причина – у неефективності моніторингу виконання цих висновків.
Про результати післяпроєктного моніторингу ОВД прозвітувала лише невелика кількість бізнесів. Подібна ситуація і у моніторингу по процедурі СЕО – органи виконавчої влади, як замовники ДДП для СЕО, їх просто не оприлюднюють.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що в обхід законних процедур уряд планує скасувати ОВД для суцільних санітарних вирубок лісу. НАЗК вже виявило в тексті документа потенційні корупційні ризики.
