Україна підготувала свій Другий національно визначений внесок (НВВ2) до Паризької угоди, який передбачає зниження викидів парникових газів у 2035 році на 68-73% від рівня 1990 року.
Таку мету оприлюднило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України у проєкті розпорядження Кабінету міністрів України "Про схвалення Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди".
У проєкті НВВ2 зазначено, що повномасштабне вторгнення росії в Україну обумовлює значну невизначеність при плануванні та реалізації цілей сталого низьковуглецевого розвитку України в середньо- та довгостроковій перспективі.
НВВ2 України охоплює територію країни у міжнародно визнаних кордонах. Передбачається, що після відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів, внесок буде скориговано на основі верифікованої інформації.
Сектори, гази, категорії та пули, на які поширюється НВВ2
Охоплені гази: всі парникові гази, які не регулюються Монреальським протоколом:
- двоокис вуглецю (CO2);
- метан (CH4);
- закис азоту (N2O);
- гідрофторвуглеводні (HFC);
- перфторвуглеводні (PFC);
- гексафторид сірки (SF6);
- трифторид азоту (NF3).
Охоплені сектори економіки:
- енергетика;
- промислові процеси та використання продукції;
- сільське господарство, землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство (ЗЗЗЛГ);
- відходи.
Як часові рамки, у документі зазначений період з 1 січня 2031 року по 31 грудня 2035 року.
Як досягатимемо
Україна планує досягти своєї мети НВВ2 шляхом реалізації внутрішньої політики та заходів. Водночас наша країна має намір брати участь у ринкових механізмах статті 6 Паризької угоди. Україна вже співпрацює зі Швейцарією та Японією в рамках механізмів цієї статті.
Як моделювалися викиди парникових газів
Фахівці розробили три прогнозних сценарії до 2050 року з використанням декількох математичних моделей, у тому числі моделі енергетичної системи TIMES-Україна для секторів "Енергетика" та "Промислові процеси", моделі балансу мас для сектору "Відходи" та спеціального інструментарію імітаційного моделювання для секторів "Сільське господарство" та "ЗЗЗЛГ (землекористування, зміни в землекористуванні та лісове господарство)".
Яку ціль Україна встановлювала раніше
Перший цільовий показник скорочення викидів, зафіксований в Очікуваному національно визначеному внеску України, містив мету не перевищити 60% від рівня викидів 1990 року у 2030 році. В Оновленому національно визначеному внеску України, поданому у 2021 році до РКЗК ООН, було встановлено більш амбітну мету – скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року.
Автори документа зазначають, що НВВ2 України встановлює більш амбітні цілі зі скорочення викидів парникових газів порівняно з Оновленим національно визначеним внеском України до 2030 року, схваленим Кабміном у липні 2021 року.
Нагадаємо, Національно визначений внесок України до Паризької угоди схвалюється Кабміном на строк 10 років, переглядається та оновлюється не менше 1 разу на 5 років або у разі виникнення змін у кліматичних умовах та інновацій у сфері науки й техніки.
Автори документа нагадали, що у жовтні 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про основні засади державної кліматичної політики", який передбачає досягнення кліматичної нейтральності Україною до 2050 року. Відповідна ціль для енергетичного сектору також передбачена Енергетичною стратегією України на період до 2050 року. Окрім цього, в Енергетичній стратегії зазначено, що робота вугільної генерації буде поступово скорочуватися до повного виведення її з експлуатації у 2035 році.
Наприкінці травня ЕкоПолітика розповідала про захід "Кліматична політика України: НВВ в умовах сучасних викликів", який організовувало Міндовкілля. Конструктивного діалогу між представниками влади та промисловцями тоді не вийшло.
