Український уряд значно розширив перелік показників складу оборотних вод, які підлягають контролю. У такий спосіб держава прагне імплементувати європейську Директиву 2000/60/ЄС. Проте, на думку експертів, традиційно робить це поспіхом, категорично і без реалістичних алгоритмів, що ставить бізнес у патову ситуацію.
Як зазначили в Асоціації професіоналів довкілля (PAEW), бізнес ризикує опинитися в пастці перевірок і штрафів, якщо вже зараз не вимагатиме, щоб правила були можливими для виконання.
Захист українських водойм за версією держави
У грудні 2025 року Кабмін вніс зміни до постанов у сфері промислового забруднення. Основний аспект – захист водних об’єктів. Як кажуть, за європейськими стандартами.
Документ розширює перелік забруднювальних речовин, скидання яких у промислових водах мають контролювати підприємства. До нього додали десятки позицій, включивши речовини з таких документів:
- додаток 2 до Закону України "Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів";
- перелік для визначення хімічного стану масивів вод та екологічного потенціалу штучних водних об’єктів (наказ Міндовкілля № 45).
"Суб’єктам господарювання необхідно враховувати ці зміни під час розроблення нормативів гранично допустимого скидання і підготовки пакету документів для отримання дозволу на спеціальне водокористування", – заявили в Державному агентстві водних ресурсів.
Чіткі вимоги – неможливе виконання
Підтримуючи необхідність захисту довкілля та зокрема вод, експерти порушують питання: "Як держава пропонує бізнесу виконати поставлене завдання, якщо інструментів немає?".
Причому не лише інструментів. Як повідомляє директорка PAEW Людмила Циганок, акредитованих методик вимірювання також недостатньо, як і лабораторної спроможності.
"Універсальний перелік показників без інструментів – це не контроль довкілля. Це імітація контролю з усіма наслідками: формальність, конфлікти, нерівні правила гри та монополія на екологічні дані", – наголосила експертка.
Цього разу не пронесе
Якщо зараз бізнес не буде вимагати від держави чітких протоколів, у майбутньому на нього очікують перевірки, суди, залежність від кількох лабораторій і корупційні ризики.
"PAEW не проти контролю і не проти реформ. Ми в шоці від іншого: держава вміє декларувати, але не вміє будувати інфраструктуру, а бізнес роками сидить тихо, а потім дивується, чому його не чують і пресують", – зазначила Людмила Циганок.
В Асоціації професіоналів довкілля наполягають на перехідному періоді у впровадженні нових норм, допоки не будуть затверджені методики контролю та не буде достатньо акредитованих лабораторій.
В PAEW наголосили, що мають бути створені чіткі критерії релевантності показників для різних виробництв, а також закріплене право бізнесу фіксувати неможливість вимірювання.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Кабмін уже вдруге відклав застосування нової класифікації відходів для оподаткування. Його перенесли ще на рік уперед.
У ЄС посилили механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Докладніше про зміни можна дізнатися за посиланням.
