У лютому Європейська комісія оприлюднила аналітичний звіт щодо спроможності України виконувати умови членства в ЄС. Показово, що охорона довкілля отримала найнижчу оцінку – лише одиницю з п’яти. Як відомо, процес вступу в Євросоюз базується на конкретних досягненнях. Є певні цілі, яких слід досягти, та критерії оцінки. Але Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів дійсно гідне такої оцінки.
Наша медіаплатформа уже три роки пристально спостерігає за дільністю Міндовкілля, як головного органу, що здійснює екологічну політику країни. І ми можемо впевнено сказати, що реальних кроків з боку відомства ми не бачимо. Починаючи з 2010 року жоден міністр не зміг пробути у своєму кріслі довше, ніж три роки. Але цього терміну не те, що не вистачить, щоб реформувати законодавство, та його навіть для ознайомлення зі сферою не вистачить. Тому тут вже не важливо, хто саме керує структурою. Через те, що наші міністри на посадах особливо довго не засиджуються, проводити реформи системи охорони довкілля просто неможливо.
Почнемо з того, що власне нинішній очільник відомства Руслан Стрілець став міністром не тому, що його кандидатуру схвалили у владних кабінетах, а через початок повномасштабної війни і явну непріоритність цього питання. Станом на 24 лютого 2022 року пан Стрілець був виконувачем обов’язків міністра, але законодавчо визначений термін, коли міністерство може очолювати виконувач обов’язків добігав до кінця, то ж у квітні його призначили на посаду міністра, хоча багатьох не влаштовувала його кандидатура. Уже більше року він перебуває на посаді, але позитивних змін у дійсно проблемних питаннях досі не видно.
Реформа поводження з побутовими відходами
Наразі українці платять за вивіз сміття 35-60 грн в місяць залежно від регіону. За цю мізерну суму його неможливо відсортувати та відправити на переробку. То ж по всій країні лише росте кількість звалищ, а сортуванням сміття займається лише невеличка частина ентузіастів. Тим часом Україна продовжує купувати сміття закордоном, адже українській промисловості з переробки побутових відходів не вистачає сировини.
За словами експертів, локальні підприємства з переробки вторсировини завантажені лише 70%. Йдеться про картонно-паперові заводи, склозаводи, підприємства, що переробляють полімери і пластик. За даними "Укрвторма", за п'ять місяців 2021 року Україна імпортувала майже 135 тис. тонн макулатури, 22 тис. тонн відходів пластмас та понад 5 тис. тонн склобою на загальну суму майже 1,2 млрд грн. То ж поки країна тоне у смітті, ми ще й змушені купувати його закордоном.
Ще 20 червня минулого року Верховна Рада ухвалила закон "Про поводження з побутовими відходами". Його мета: цивілізоване управління відходами "як у Європі". На практиці — нічого з декларованого законом досі не було реалізовано.
Забруднення водойм, земель, повітря
Україна входить до переліку країн, в яких дефіцит водних ресурсів. Ми посідаємо 32-ге місце із 40 країн Європи за цим показником — лише 4% території країни займають водойми. Водночас, Київ та інші міста мільйонники посідають перші місця в антирейтингу забруднення повітря. Землі активно розорюються від агресивного землеробства. Це найбільш гострі проблеми, які вже впливають на життя та благополуччя українців. Адже в Україні кількість захворювань, спричинених агресивним впливом навколишнього середовища, щороку лише зростає.
Вирубування лісів
Лісова галузь України потерпає від зловмисників, які нищать національний зелений ресурс. В нашій державі, яка має багатий лісовий фонд, питання незаконної вирубки завжди було гострим. Через недосконале законодавство, заплутану систему регулювання, перехресне функціонування державних органів, які мають контролювати галузь та, безмовно, велику корупцію ми рекордними темпами втрачаємо один зі своїх найцінніших ресурсів – ліс. Українські законотворці щороку говорять про лісову реформу, яка покликана припинити лісове свавілля, але все лишається на рівні розмов.
Тим часом, за офіційними оцінками Держекоінспекції, за перші шість місяців 2021 року порушники, які займались незаконним вирубуванням лісів, завдали Україні збитків на суму 108,3 млн грн, за 2020 рік вони сягали 316,7 млн грн.
Реформа лісової галузі
7 вересня 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову "Деякі питання реформування управління лісової галузі" № 1003. Вона стала чинною 10 вересня та передбачає реформування лісової галузі. Швидкими темпами в галузі впроваджують реформу, яку практично ніде не афішують, не обговорюють, однак кардинальні зміни стартували ще восени і активної фази набули взимку.
Наприкінці 2022 року всі працівники лісгоспів написали заяви на звільнення, а лісові господарства оголосили про припинення своєї діяльності. Разом з тим, було створене державне підприємство "Ліси України", куди мають перейти всі колишні лісгоспи і яке, на думку багатьох лісівників, є стартом до його подальшого реформування в приватне акціонерне товариство. Однак, офіційної інформації з цього приводу надто мало. У самих же працівників лісу складається враження, що можуть бути причини, через які реформи навмисне впроваджуються з якнайменшим розголосом.
Видача висновків ОВД
Громадські організації та представники бізнесу тривалий час публічно стверджують, що в нинішньому вигляді процедура "Оцінки впливу на довкілля" в Україні містить корупційну складову. Водночас, експерти сходяться на думці, що за часів міністра захисту довкілля та природних ресурсів Романа Абрамовського, не зважаючи на суперечливі питання, процедура працювала. 3 листопада 2021 року Верховна Рада відправила його у відставку. З приходом команди Руслана Стрільця у Міндовкілля у травні 2022 року ситуація погіршилася. Ринок став більше сигналізувати про безпідставні відмови в отриманні ОВД та корупційний тиск.
У зв’язку з нападом на нашу країну росії та введенням воєнного стану, Уряд запровадив зміни у функціонування інформаційно-комунікаційних систем та електронних реєстрів. Зокрема, це стосується і Єдиного реєстру з ОВД.
Важливим нюансом усієї процедури ОВД є публічність, проте в умовах війни з метою безпеки закрили доступ громадськості до Єдиного реєстру з ОВД. За законом всі етапи процедури мусять інформувати громадськість як через реєстр, так і через друковані ЗМІ. Без доступу до реєстру елемент публічності не дотримано, що є підставою для скасування висновку з ОВД. Таким чином, висновки ОВД, видані під час війни, можуть скасувати з формальних причин.
Проблеми з доступом до інформації
Сайт Міністерства захисту довкілля тільки протягом жовтня 2022 року був доступний менш як 43% часу, тобто не працював 57% часу. З лютого по березень 2023 року сайт Міндовкілля не працював майже місяць. У перший день збою роботи вебсайту, 23 лютого, пресслужба Міндовкілля назвала причиною кібератаку. Роботу ресурсу обіцяли відновити протягом тижня. Однак роботи тривали майже 3 тижні.
Міністерство не дало пояснень щодо причини затримки відновлення, не назвало відповідальних за кібератаку. Окрім того, після 23 лютого пресслужба жодного разу не повідомляла про поточний стан вирішення проблеми. Варто зазначити, що представники міністерства неодноразово заявляли, що цифровізація залишається незмінним пріоритетом Міндовкілля.
Закрите міністерство
Представники природоохоронних ГО та бізнесу скаржаться, що нинішнє міністерство приймає рішення "за закритими дверима". У публічному доступі з'являється лише інформація про обрахування збитків довкіллю від російської агресії та міжнародні зустрічі.
"Наявна практика органів виконавчої влади взагалі не враховує обмежений доступ громадськості до офіційних джерел інформації через постійні проблеми з роботою сайтів та відсутністю стабільного зв’язку, електроенергії. Через це відбувається порушення права кожного громадянина на доступ до інформації та право громадськості на участь у процесі громадських обговорень, що гарантоване низкою міжнародних та українських нормативно-правових актів, зокрема, Орхуською Конвенцією та Законом України “Про доступ до інформації”, — зазначають члени ГО Save Dnipro.
На їхню думку, це призвело до недотримання термінів громадського обговорення проєктів законів та підзаконних актів, і, як наслідок, — до ухвалення Кабміном скандальної Постанови №272 “Про затвердження Порядку запровадження обов’язкових автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин”. Вони зазначають, що це лише один випадок з багатьох.
Наразі, серед екологічної спільноти ходять чутки, що крісло під паном Стрільцем "захиталося". Особливо його діяльністю незадоволені президент Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Денис Шмигаль, для яких "одиниця від Єврокомісії" стала публічною ганьбою. Цікаво, що останнім часом на публічних зустрічах, організованих міністерством, все частіше виступає в ролі модератора голова "Всеукраїнської екологічної ліги" Тетяна Тимочко. Хто знає, але можливо скоро нас чекають нові кадрові перестановки у Мінприроди? Наразі імена ймовірних кандидатів на посаду міністра не розголошуються. Редакція ЕкоПолітики слідкуватиме за розвитком подій і обов'язково інформуватиме своїх читачів.
