У світі набирає популярності концепція агровольтаїки – поєднання вирощування культур із сонячними панелями, щоб уникнути конкуренції у землекористуванні між розгортанням ВДЕ та виробництвом їжі.
Наразі у світі встановлено понад 2,8 ГВт агровольтаїчних станцій, передає Solar Energy Association of Ukraine у Facebook з посиланням на IRENA.
Розширення використання відновлюваних джерел енергії для досягнення усіх поставлених цілей сталого розвитку беззаперечно матиме вплив на землекористування. Адже посилене конкуруватиме з іншими способами використання земель є значною проблемою в багатьох куточках світу.
Ідея агровольтаїки полягає у розташуванні рядів панелей на достатній висоті та ширині, щоб пропускати достатньо сонячного світла для вирощування сільськогосподарських культур.
“Агропродовольчі системи споживають близько 30% світової енергії. Водночас енергетика відповідає за третину викидів агропродовольчих систем. Тому спільний підхід до енергетичного переходу та трансформації продовольчих систем має важливе значення для задоволення поточного та майбутнього попиту на продовольство та енергію в інклюзивний та екологічно стійкий спосіб”, – зазначили в IRENA.
У Малі та Гамбії запущено програму для перевірки техніко-економічної життєздатності інтегрованих систем, а у Чилі – проєкти для дослідження впливу агровольтаїки на посіви у посушливих районах.
В Японії реалізується концепція "сонячний обмін" – спільне виробництво їжі та енергії, яка станом на 2019 році налічувала близько 1900 проєктів.
Агровольтаїчне вирощування картоплі в Німеччині:
- зменшення врожайності на 18%, однак збільшення частка товарного урожаю;
- ефективність землекористування збільшилась на 60-90%.
Проєкти з агровольтаїки для вирощування перцю чилтепін, халапеньо та помідорів чері активно реалізуються у США.
У порівнянні із контрольними зразками виробництво перцю чилтепін виросло в три рази, виробництво помідорів чері зросло вдвічі, ефективність використання води для халапеньо стала вищою на 157%, а для чері – на 65%.
Окрім того, завдяки агровольтаїки, вологість ґрунту залишалась на 15% вищою, а температура панелей на 9°С нижчою у порівнянні з традиційним використанням.
“Компроміс між додатковими витратами, спричиненими сільськогосподарською діяльністю, що здійснюється під сонячними панелями, та додатковим доходом від такої діяльності ще належить ретельно обчислити, проте вже зараз чітко видно переваги використання даних комбінованих систем”, – зазначили в матеріалі.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у Литві для теплиць винайшли скляну сонячну панель з вихідною потужністю 235 Вт.
