У Києві в зимовий період 2022-2023 років у 50 парках та скверах використовують гранітні крихти для боротьби з ожеледицею.
Попри те, що у світі широко використовують гранітну крихту, гарячий пісок та інші сучасні альтернативні засоби, Україна досі бореться з ожеледицею радянською соляною сумішшю, написав депутат Київської міськради VIII скликання Костянтин Яловий у Facebook.
Він зазначив, що сіль завдає значної шкоди ґрунтам, рослинам, тваринам, автівкам та взуттю. Сіль вважається дешевим та ефективним засобом боротьби з ожеледицею. Проте наразі її вартість значно збільшилася, а “дістати” потрібну кількість стало важче.
Яловий розповів, що гранітні крихти широко використовують у Фінляндії, Німеччині та Данії, адже вони безпечні для довкілля.
“Це справді доволі екологічний спосіб, який не шкодить навколишньому середовищу. Крім того, використану крихту можна збирати і використовувати знову, – написав він. – У перспективі такий спосіб допоможе суттєво зекономити міському бюджету.”
Зазначається, що окрім гранітної крихти, у Скандинавії використовують метод “Торейгра Ваа”. Для боротьби з ожеледицею змішують дрібний пісок в пропорції 7 до 3 з гарячою водою 90-95 °С і розбризкують на вулицях. Пісок вплавляється в сніг і робить поверхню шорсткою.
Яловий розповів, що у США і Канаді використовують природний мінерал бішофіт або хлорид магнію. Він не шкодить природі, його використання є економним, адже створює більш стійкий ефект порівняно з сольово-піщаною сумішшю. Але він дорожчий за аналоги. В Норвегії, Ісландії та Японії, щоб уникнути ожеледі, будують тротуари з підігрівом.
Він також додав, що в окремих країнах Європи, зокрема у Нідерландах та Швейцарії також використовують сіль. Проте цей процес там дуже жорстко контролюється і до сумішей додається природне добриво. Це зменшує шкідливий вплив на природу і не дає снігу довго замерзати.
“Зволікати з переходом на екологічні способи не варто”, – додав він.
Яловий також запропонував Києву перейняти досвід Львова, де деякі алеї посипають кавовою гущею.
“Як на мене – чудове екологічне рішення. Кияни кави п’ють не менше, а бізнес вже давно показав, що заради корисної справи готовий мобілізуватись. Це львівське ноу-хау також вже перейняли й окремі польські міста”, – підкреслив Яловий.
Він додав, що хоча українські міста розвивають екологічні засоби боротьби з ожеледицею, ініціативи поодинокі та не систематизовані.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у Києві взимку 2022-2023 року протестують екобезпечні та дешеві гранітні крихти для боротьби з ожеледицею в парках та скверах.