“Місиво з болота й льоду”: киянам розповіли про екозамінники солі для боротьби з ожеледицею

“Місиво з болота й льоду”: киянам розповіли про екозамінники солі для боротьби з ожеледицею

Катерина Бєлоусова

Київ може перейняти досвід Львова, як декілька польських міст, де алеї посипають кавовою гущею

У Києві в зимовий період 2022-2023 років у 50 парках та скверах використовують гранітні крихти для боротьби з ожеледицею.

Попри те, що у світі широко використовують гранітну крихту, гарячий пісок та інші сучасні альтернативні засоби, Україна досі бореться з ожеледицею радянською соляною сумішшю, написав депутат Київської міськради VIII скликання Костянтин Яловий у Facebook.

Він зазначив, що сіль завдає значної шкоди ґрунтам, рослинам, тваринам, автівкам та взуттю. Сіль вважається дешевим та ефективним засобом боротьби з ожеледицею. Проте наразі її вартість значно збільшилася, а “дістати” потрібну кількість стало важче.

Яловий розповів, що гранітні крихти широко використовують у Фінляндії, Німеччині та Данії, адже вони безпечні для довкілля.

“Це справді доволі екологічний спосіб, який не шкодить навколишньому середовищу. Крім того, використану крихту можна збирати і використовувати знову, – написав він. – У перспективі такий спосіб допоможе суттєво зекономити міському бюджету.”

Зазначається, що окрім гранітної крихти, у Скандинавії використовують метод “Торейгра Ваа”. Для боротьби з ожеледицею змішують дрібний пісок в пропорції 7 до 3 з гарячою водою 90-95 °С і розбризкують на вулицях. Пісок вплавляється в сніг і робить поверхню шорсткою.

Яловий розповів, що у США і Канаді використовують природний мінерал бішофіт або хлорид магнію. Він не шкодить природі, його використання є економним, адже створює більш стійкий ефект порівняно з сольово-піщаною сумішшю. Але він дорожчий за аналоги. В Норвегії, Ісландії та Японії, щоб уникнути ожеледі, будують тротуари з підігрівом. 

Він також додав, що в окремих країнах Європи, зокрема у Нідерландах та Швейцарії також використовують сіль. Проте цей процес там дуже жорстко контролюється і до сумішей додається природне добриво. Це зменшує шкідливий вплив на природу і не дає снігу довго замерзати.

“Зволікати з переходом на екологічні способи не варто”, – додав він.

Яловий також запропонував Києву перейняти досвід Львова, де деякі алеї посипають кавовою гущею. 

“Як на мене – чудове екологічне рішення. Кияни кави п’ють не менше, а бізнес вже давно показав, що заради корисної справи готовий мобілізуватись. Це львівське ноу-хау також вже перейняли й окремі польські міста”, – підкреслив Яловий.

Він додав, що хоча українські міста розвивають екологічні засоби боротьби з ожеледицею, ініціативи поодинокі та не систематизовані.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у Києві взимку 2022-2023 року протестують екобезпечні та дешеві гранітні крихти для боротьби з ожеледицею в парках та скверах.

Читайте також
Озеленення, якого немає: ЗМІ викрили маніпуляції київської влади щодо зелених зон столиці
Озеленення, якого немає: ЗМІ викрили маніпуляції київської влади щодо зелених зон столиці

Активісти говорять, що за минуле десятиріччя тільки один парк у столиці був облаштований дійсно “з нуля”

Київ швидко втрачає свої зелені зони: мінус 700 га за 10 років
Київ швидко втрачає свої зелені зони: мінус 700 га за 10 років

Активні громадяни програють забудовникам

У Києві побільшало зелених зон: де з'явилися нові мінісквери
У Києві побільшало зелених зон: де з'явилися нові мінісквери

Це продовження ініціативи, започаткованої минулого року

Як Київ озеленюється у відповідь на спеку: 5 ініціатив, що вже працюють у місті
Як Київ озеленюється у відповідь на спеку: 5 ініціатив, що вже працюють у місті

Аномальна температура повітря, посухи, зменшення кількості опадів – усе це не лише ускладнює життя містянам, а й створює нові виклики для інфраструктури