“Місиво з болота й льоду”: киянам розповіли про екозамінники солі для боротьби з ожеледицею

“Місиво з болота й льоду”: киянам розповіли про екозамінники солі для боротьби з ожеледицею

Катерина Бєлоусова

Київ може перейняти досвід Львова, як декілька польських міст, де алеї посипають кавовою гущею

У Києві в зимовий період 2022-2023 років у 50 парках та скверах використовують гранітні крихти для боротьби з ожеледицею.

Попри те, що у світі широко використовують гранітну крихту, гарячий пісок та інші сучасні альтернативні засоби, Україна досі бореться з ожеледицею радянською соляною сумішшю, написав депутат Київської міськради VIII скликання Костянтин Яловий у Facebook.

Він зазначив, що сіль завдає значної шкоди ґрунтам, рослинам, тваринам, автівкам та взуттю. Сіль вважається дешевим та ефективним засобом боротьби з ожеледицею. Проте наразі її вартість значно збільшилася, а “дістати” потрібну кількість стало важче.

Яловий розповів, що гранітні крихти широко використовують у Фінляндії, Німеччині та Данії, адже вони безпечні для довкілля.

“Це справді доволі екологічний спосіб, який не шкодить навколишньому середовищу. Крім того, використану крихту можна збирати і використовувати знову, – написав він. – У перспективі такий спосіб допоможе суттєво зекономити міському бюджету.”

Зазначається, що окрім гранітної крихти, у Скандинавії використовують метод “Торейгра Ваа”. Для боротьби з ожеледицею змішують дрібний пісок в пропорції 7 до 3 з гарячою водою 90-95 °С і розбризкують на вулицях. Пісок вплавляється в сніг і робить поверхню шорсткою.

Яловий розповів, що у США і Канаді використовують природний мінерал бішофіт або хлорид магнію. Він не шкодить природі, його використання є економним, адже створює більш стійкий ефект порівняно з сольово-піщаною сумішшю. Але він дорожчий за аналоги. В Норвегії, Ісландії та Японії, щоб уникнути ожеледі, будують тротуари з підігрівом. 

Він також додав, що в окремих країнах Європи, зокрема у Нідерландах та Швейцарії також використовують сіль. Проте цей процес там дуже жорстко контролюється і до сумішей додається природне добриво. Це зменшує шкідливий вплив на природу і не дає снігу довго замерзати.

“Зволікати з переходом на екологічні способи не варто”, – додав він.

Яловий також запропонував Києву перейняти досвід Львова, де деякі алеї посипають кавовою гущею. 

“Як на мене – чудове екологічне рішення. Кияни кави п’ють не менше, а бізнес вже давно показав, що заради корисної справи готовий мобілізуватись. Це львівське ноу-хау також вже перейняли й окремі польські міста”, – підкреслив Яловий.

Він додав, що хоча українські міста розвивають екологічні засоби боротьби з ожеледицею, ініціативи поодинокі та не систематизовані.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у Києві взимку 2022-2023 року протестують екобезпечні та дешеві гранітні крихти для боротьби з ожеледицею в парках та скверах.

Читайте також
Як Київ озеленюється у відповідь на спеку: 5 ініціатив, що вже працюють у місті
Як Київ озеленюється у відповідь на спеку: 5 ініціатив, що вже працюють у місті

Аномальна температура повітря, посухи, зменшення кількості опадів – усе це не лише ускладнює життя містянам, а й створює нові виклики для інфраструктури

Активісти через суд скасували дозвіл на будівництво на території екопарку "Осокорки"
Активісти через суд скасували дозвіл на будівництво на території екопарку "Осокорки"

Боротьба містян за цю зелену зону триває вже понад 4 роки

У Києві та околицях спостерігається високий рівень забрудненості повітря
У Києві та околицях спостерігається високий рівень забрудненості повітря

У деяких районах зафіксований небезпечний для здоров’я вміст шкідливих речовин