Уже десятки років вчені знають, що мікроскопічні часточки пластику містяться у водах Світового океану, річках й озерах. Лише останніми роками стало зрозуміло, що середовищем для цих чужорідних об’єктів є і наша їжа та тіла.
Про нові дані про ці частинки, які стали відомі у 2025 році, розповіли в The Washington Post.
Мозок накопичує мікропластик
Раніше вже було виявлено частинки мікропластику у нирках, яєчках, навіть у плаценті та перших екскрементах новонароджених дітей. Коли дослідники вирішили нарешті звернути увагу на людський мозок, то знайшли чужорідні елементи і в ньому.
У 2025 році наукова команда з Університету Нью-Мексико виявила, що мікропластик може долати гематоенцефалітний бар’єр у людському тілі. Частинки не лише прориваються всередину мозку, а й накопичуються в ньому.
Дослідники проаналізували тканини мозку людей, померлих у різні роки. Чим далі від сьогодення, тим менше мікропластику було знайдено в їхній голові. Зв’язку між віком смерті та кількістю пластику у мозку не виявили.
Ще одне відкриття цієї наукової команди – вага мікропластику у мозку становить приблизно 0,5%. Для мозку середнього розміру це ціла пластикова ложка. Цей висновок поставили під сумнів інші експерти.
Зв’язки із ризиками розвитку хвороб
Минулого року вчені додали до списку захворювань, до яких імовірно призводить мікропластик, хворобу Альцгеймера і хвороби серця.
Науковці з Університету Род-Айленда виявили, що генетично схильні до хвороби Альцгеймера миші швидше виявляють її ознаки при впливі полістиролу (складник пінопласту).
Вчені з Нью-Мексико також з’ясували, що у тілах людей із деменцією кількість мікропластику у 3–5 разів перевищує цей показник для людей без цієї хвороби. Проте важливо розуміти, що деменція робить мозок більш пористим, що сприяє накопиченню в ньому чужорідних частинок.
Досліджуючи мишей, команда з Каліфорнійського університету знайшла прямий зв’язок між впливом мікропластику та розвитком атеросклерозу. Вчені з Італії виявили, що люди, в чиїх артеріях виявлено частинки, мають більшу ймовірність виникнення інсульту, серцевого нападу або ж смерті протягом трьох наступних років.
Шкода і найризикованіші шляхи отримання підвищеної дози
Отримати більшу порцію мікропластику найімовірніше через такі фактори:
- Нагрівання. Пластиковий посуд із гарячим вмістом виділяє більше частинок, ніж із холодним. Це стосується і підігрівання їжі в таких ємностях, зокрема в мікрохвильовій печі.
- Високооброблені продукти. Більшу концентрацію частинок мікропластику у них пов’язують із довгим шляхом через технологічне обладнання в складальні лінії. В таких харчах також високий вміст фталатів, бісфенолів та інших пластикових хімікатів, шкідливих для гормонального балансу.
Науковці сходяться на одному: треба ще більше досліджень, щоб достеменно вивчити вплив мікропластику на організм.
Паралельно світ намагається визначити точний вплив та заборонити "вічні хімікати" – поліфторалкільні сполуки (PFAS). ЕкоПолітика писала, що їх уже заборонили у Франції.
