Для збереження ефективності європейської системи торгівлі квотами на викиди потрібна її адаптація до нових економічних умов, вдосконалення механізму вуглецевого коригування імпорту, а також збалансування ціни вуглецевих кредитів та витрат підприємства на дотримання вимог щодо викидів.
Про це заявили фахівці ініціативи “Європейський круглий стіл з питань зміни клімату та сталого переходу” (European Roundtable on Climate Change and Sustainable Transition – ERCST) у своєму третьому звіті за проєктом “Майбутнє торгівлі квотами на викиди в ЄС”.
Експерти виділили 6 основних аспектів, на які потрібно звернути увагу посадовцям ЄС, аби зберегти ефективність європейської системи торгівлі квотами на викиди (СТВ ЄС – EU ETS) парникових газів як цінового сигналу та захистити конкурентоспроможність промисловості ЄС. Наводимо основні тези:
1. Адаптація та вдосконалення EU ETS
- система торгівлі квотами на викиди має бути адаптована до нових економічних умов і реалій глобальної конкуренції;
- необхідне розширення покриття: включення нових секторів, таких як муніципальні відходи та сільське господарство, а також створення єдиної системи після 2031 року (об’єднання ETS1 та ETS2);
- варто підвищити гнучкість управління системою, зокрема через реформу резерву ринкової стабільності (MSR) та можливість оперативного реагування на ринкові зміни.
- Посилення супровідних механізмів
- необхідне вдосконалення механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), яке передбачає, зокрема усунення ризиків обхідних схем (наприклад, реекспорту).
“Однак значні проблеми залишаються, і майбутній процес перегляду цього року має вирішальне значення, оскільки часу для підходу, який ґрунтується на спробах і помилках, залишилося обмаль. На відміну від СТВ, яка еволюціонувала шляхом численних коригувань протягом багатьох років, CBAM має бути доопрацьований швидко, щоб забезпечити його ефективність”, – йдеться у звіті.
-
продовження використання цільових фондів (Innovation Fund, Modernisation Fund, Just Transition Fund, Hydrogen Bank) для зниження витрат на декарбонізацію.
3. Збалансування ціни та вартості
-
на думку експертів ERCST, ринкова ціна вуглецевих кредитів EUA (EU Allowances) має залишатися досить високою, щоб мотивувати до декарбонізації;
-
при цьому вартість для промисловості не повинна бути непомірною – її слід пом’якшувати через безкоштовні квоти (тимчасово), компенсацію непрямих витрат (наприклад, через ціну на електроенергію), а також інвестиційну підтримку.
4. Створення можливостей для міжнародної торгівлі квотами та вилучення вуглецю
-
інтегрувати механізми вилучення вуглецю (Carbon dioxide removal – CDR) – як внутрішні, так і міжнародні – у рамках наступного перегляду EU ETS;
“Вилучення може відігравати вирішальну роль у досягненні нульового балансу та сприяти ефективному функціонуванню вуглецевого ринку”, – йдеться у звіті.
-
розглянути зв’язування з іншими ринками, наприклад, із системою торгівлі квотами Великобританії.
5. Підтримка попиту на низьковуглецеві продукти
Автори звіту наголошують на необхідності інвестувати у створення попиту на екологічну продукцію. Вони пропонують це реалізувати через:
-
державні закупівлі;
-
маркування;
-
підтримку споживчих ринків.
6. Забезпечення соціальної справедливості та прийнятності
ETS2 (для транспорту й будівель) може бути складним для малих та середніх підприємств і домогосподарств, які не мають безкоштовних квот, тому необхідно заздалегідь підготувати заходи соціальної підтримки, попереджають фахівці.
“Витрати, пов'язані з СТВ ЄС, не повинні бути непосильним тягарем для тих, кому необхідно здійснити декарбонізацію. Високі ціни не слід плутати з високими витратами – ми прагнемо до високих цін, але таких, які промисловість може понести, і які не загрожують її життєздатності”, – говорять у ERCST.
Наприкінці листопада ЕкоПолітика писала про те, що у ЄС порахували, наскільки ефективним був їхній ринок вуглецю у 2023-2024 роках. Виявилося, що скорочення викидів за 2023 рік та першу половину 2024 року склало історичну цифру – 16,5%, а порівняно з викидами від установок у 2005 році зниження відбулося на 47,6%.
