Внутрішні політики країн, покликані змінити поведінку громадян, можуть зустріти несподівано сильний негативний супротив. Це стосується навіть людей, які свідомо і добровільно прагнуть дотримуватися сталих принципів життєдіяльності.
Про це свідчить дослідження, опубліковане в журналі Nature Sustainability. Його результати проаналізувало видання Euronews.
Якщо всі жителі планети змінять свій спосіб життя, це допоможе скоротити викиди парникових газів до 70% до 2050 року, проте на цьому шляху є міцний психологічний бар’єр. Якщо держави або інституції занадто наполегливо примушують людей їсти менше м’яса, їздити автомобілями чи літати літаками, тобто відмовитися від звичного способу життя, це може похитнути їхні екологічні переконання.
Зворотний ефект кліматичної політики
Хороші за сенсом, але недосконалі в реалізації кліматичні норми можуть відштовхнути громадян. Навіть люди із "зеленим" мисленням можуть стати менш свідомими, що відповідає ефекту витіснення. Такого висновку дослідники дійшли, опитавши понад 3 тис. жителів Німеччини.
Люди можуть бути дуже ощадливими у споживанні енергоносіїв, користуватися велосипедом замість автомобіля, але коли держава спускає до них чергові обмеження, це обурює.
Жорсткіше, ніж при COVID-19
За часів пандемії у громадськості були високі протестні настрої: люди тисячами виходили на мітинги, відмовлялися від носіння масок і відвідин масових заходів. У випадку з кліматом супротив відчутно вищий.
Кліматичні обмеження викликають на 52% більше негативу, ніж ковідні, про що свідчать результати аналізу. Автори відзначають неймовірну ворожість, яка спостерігається у всьому світі, особливо у США.
"Наука і технології для забезпечення низьковуглецевого способу життя майже вирішені, але те, що відстає, це соціально-поведінкова наука про ефективну та політично життєздатну кліматичну політику", – наголосив співавтор дослідження, економіст Сем Боулз.
Як зменшити відторгнення?
Деякий простір для оптимізму все ж є. Дослідники виявили, що є кілька суб’єктивних переконань, за яких населення сприятливо ставиться до екологічних заборон. Це відбувається, якщо люди впевнені, що:
- екополітика має реальний ефект;
- зміни не впливають на їхню свободу вибору;
- інституції не втручаються у їхнє приватне життя.
Важливим фактором є і наявність альтернатив, що робить менш болісною відмову від усталених антиекологічних практик.
"У Німеччині менше опору обмеженням короткомагістральних рейсів порівняно з іншими політиками. Можливо, це тому, що європейська залізнична мережа пропонує адекватну альтернативу, чого, до прикладу, може не бути у США", – зазначила економістка і психологиня Катрін Шмельц, провідна авторка дослідження.
Раніше ЕкоПолітика розповідала, що на СОР30 кліматичну дезінформацію вперше внесли у порядок денний. Низка країн доєдналася до Глобальної ініціативи щодо цілісності інформації.
