Дослідники з Європейської обсерваторії кліматичної нейтральності (ENCO) закликали блок значно прискорити свої зусилля зі скорочення викидів, щоб досягти кліматичних цілей на 2030 і 2050 роки.
Наразі найнижчий прогрес у досягненні кліматичної нейтральності спостерігається у лісовому господарстві та фінансовому секторі, передає Sustainable Future News.
Зазначається, що ЄС необхідно збільшити щорічні кліматичні інвестиції на €360 мільярдів, щоб досягти мети з нульовими викидами до 2050 року. Окрім того, блок закликали посилити заходи, спрямовані на допомогу домогосподарствам у зменшенні їхнього вуглецевого сліду.
Звіті про прогрес ЄС у досягненні кліматичної нейтральності показав, що для досягнення кліматичних цілей до 2030 року необхідно додатково скоротити викиди на 132 мегатонни СО2. Такий показник дорівнює річному виробництву 332 газових електростанцій.
В матеріалі підкреслили, що Єврокомісія завершила консультації щодо встановлення мети блоку на 2040 рік. Очікується, що першу офіційну оцінку прогресу на шляху до нульового рівня викидів оголосять у вересні.
Однак звіт ECNO попереджає, що прогалини в даних заважають політикам ухвалювати обґрунтовані рішення щодо досягнення кліматичної нейтральності. Хоча законодавці ЄС не зобов'язані слідувати рекомендаціям дорадчого органу, очікується, що майбутній звіт Європейської рахункової палати підтвердить висновки дослідників. Зокрема щодо того, що ЄС не вжив достатніх заходів для досягнення своєї мети до 2030 року.
Звіт ECNO також показав, що середній вуглецевий слід ЄС від домогосподарств зменшувався лише на 1,2% щорічно в період між 2014 і 2019 роками. Така динаміка вважається недостатньою для досягнення цілі кліматичної нейтральності до 2050 року.
В звіті наголосили, що у блоці була відсутня політика, яка б підтримувала споживачів у прийнятті сталого способу життя, окрім помірного зниження споживання червоного м’яса. У звіті також звернули увагу на необхідності удвічі швидшої декарбонізації європейського агропродовольчого сектору.
Дослідження також показало, що витрати на субсидії на викопне паливо стрімко зросли до €46,2 мільярда через енергетичну кризу та російсько-українську війну. Окрім того, на рівні блоку відсутні індикатори відповідності фінансової системи Паризькій угоді, а також відсутність механізмів відстеження сумісності торгової політики з її цілями. Також в ECNO занепокоєні:
- недостатніми інвестиціями в електромережі для підтримки використання відновлюваних джерел енергії;
- повільним прогресом у поетапному виведенні з експлуатації котлів, що працюють на викопному паливі;
- обмеженим використанням “зеленої” енергії галузями промисловості.
У звіті наголосили, що ці сфери потребують термінової уваги.
В матеріалі додали, що 2022 рік у Європі був найтеплішим за всю історію спостережень. Середні температури були приблизно на 2,3°C вище доіндустріальної епохи.
Нагадаємо, звіті Statistical Review of World Energy показав, що рекордне зростання потужностей відновлюваних джерел енергії до 266 ГВт не вплинуло на домінування викопного палива у 2023 році.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Євросоюзі викиди вуглецю від виробництва енергії у 2022 році скоротилися на 2,8% і сягнули 2,4 мільярда тонн.
