ЄС планує запровадити амбітні кліматичні цілі до 2040 року

ЄС планує запровадити амбітні кліматичні цілі до 2040 року shutterstock.com

Ілля Федунь

Уряд ЄС закликає підвищити кліматичні зобов’язання для країн-підписантів Паризької угоди

Міністри довкілля ЄС планують встановити нову ціль зменшення викидів парникових газів на 90% до 2040 року. 

Про це повідомляє пресслужба Європейської Ради на своєму офіційному сайті. 

Зміни стосуються скорочення викидів парникових газів для країн Європейського союзу та країн-підписантів на 90% до 2040 року порівняно з рівнем 1990 року. А також Європейська комісія на засіданні окреслює ключові елементи та умови, які вона повинна відобразити у своїх законодавчих пропозиціях щодо викидів парникових газів після 2030 року, щоб держави-учасниці Паризької угоди змогли досягти кліматичних цілей до 2040 року. 

На засіданні міністри довкілля ЄС також обговорювали оновлення Національно визначеного внеску ЄС на 2035 рік, який є частиною Паризької кліматичної угоди. Угода вимагає від кожної країни-учасниці оновлювати свої Національно визначені внески кожні 5 років. Наразі подати кліматичні цілі країни-підписанти повинні до 21 листопада 2025 року. 

Які кліматичні цілі встановлювала Україна 

Перший цільовий показник скорочення викидів, зафіксований в Очікуваному національно визначеному внеску України, містив мету не перевищити 60% від рівня викидів 1990 року у 2030 році. В оновленому Національно визначеному внеску України, поданому у 2021 році, було встановлено більш амбітну мету – скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року. 

Актуальна кліматична мета України – це Другий національно визначений внесок (НВВ2) до Паризької угоди, який передбачає зниження викидів парникових газів у 2035 році на 68-73% від рівня 1990 року. 

Сфери, на які поширюється національно визначений внесок: 

1) енергетика;  

2) промислові процеси та використання продукції;  

3) сільське господарство, землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство (ЗЗЗЛГ);  

4) відходи. 

Парникові гази, які регулюються національно визначеним внеском: 

1) двоокис вуглецю (CO2);  

2) метан (CH4);  

3) закис азоту (N2O);  

4) гідрофторвуглеводні (HFC);  

5) перфторвуглеводні (PFC);  

6) гексафторид сірки (SF6);  

7) трифторид азоту (NF3). 

Нагадаємо читачам ЕкоПолітики, що Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до уряду України із закликом переглянути кліматичні цілі країни, які були прийняті в межах Паризької кліматичної угоди, бо через війну їх неможливо реалізувати.

А також радимо ознайомитися з тим, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не врахувало значну частину пропозицій та зауважень, які надійшли від стейкхолдерів у процесі обговорення нового Національно визначеного внеску України (НВВ2) до Паризької кліматичної угоди.

Читайте також
Папа Римський розкритикував кліматичних скептиків
Папа Римський розкритикував кліматичних скептиків

Теперішній глава католицької церкви підтримав “зелений” курс Франциска

Глобальне потепління: тепер на 25% більше днів з температурою понад 35°С, ніж у 1990 роках
Глобальне потепління: тепер на 25% більше днів з температурою понад 35°С, ніж у 1990 роках

Потрібно вживати заходів для захисту людей від надмірно високих температур, – дослідники

До кінця століття ще можна обмежити глобальне підвищення температури до 1,5°C, – Гутерріш
До кінця століття ще можна обмежити глобальне підвищення температури до 1,5°C, – Гутерріш

За останні 10 років вдалося знизити прогнозоване світове підвищення температури на 1°C