ЄС планує запровадити амбітні кліматичні цілі до 2040 року

ЄС планує запровадити амбітні кліматичні цілі до 2040 року shutterstock.com

Ілля Федунь

Уряд ЄС закликає підвищити кліматичні зобов’язання для країн-підписантів Паризької угоди

Міністри довкілля ЄС планують встановити нову ціль зменшення викидів парникових газів на 90% до 2040 року. 

Про це повідомляє пресслужба Європейської Ради на своєму офіційному сайті. 

Зміни стосуються скорочення викидів парникових газів для країн Європейського союзу та країн-підписантів на 90% до 2040 року порівняно з рівнем 1990 року. А також Європейська комісія на засіданні окреслює ключові елементи та умови, які вона повинна відобразити у своїх законодавчих пропозиціях щодо викидів парникових газів після 2030 року, щоб держави-учасниці Паризької угоди змогли досягти кліматичних цілей до 2040 року. 

На засіданні міністри довкілля ЄС також обговорювали оновлення Національно визначеного внеску ЄС на 2035 рік, який є частиною Паризької кліматичної угоди. Угода вимагає від кожної країни-учасниці оновлювати свої Національно визначені внески кожні 5 років. Наразі подати кліматичні цілі країни-підписанти повинні до 21 листопада 2025 року. 

Які кліматичні цілі встановлювала Україна 

Перший цільовий показник скорочення викидів, зафіксований в Очікуваному національно визначеному внеску України, містив мету не перевищити 60% від рівня викидів 1990 року у 2030 році. В оновленому Національно визначеному внеску України, поданому у 2021 році, було встановлено більш амбітну мету – скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року. 

Актуальна кліматична мета України – це Другий національно визначений внесок (НВВ2) до Паризької угоди, який передбачає зниження викидів парникових газів у 2035 році на 68-73% від рівня 1990 року. 

Сфери, на які поширюється національно визначений внесок: 

1) енергетика;  

2) промислові процеси та використання продукції;  

3) сільське господарство, землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство (ЗЗЗЛГ);  

4) відходи. 

Парникові гази, які регулюються національно визначеним внеском: 

1) двоокис вуглецю (CO2);  

2) метан (CH4);  

3) закис азоту (N2O);  

4) гідрофторвуглеводні (HFC);  

5) перфторвуглеводні (PFC);  

6) гексафторид сірки (SF6);  

7) трифторид азоту (NF3). 

Нагадаємо читачам ЕкоПолітики, що Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до уряду України із закликом переглянути кліматичні цілі країни, які були прийняті в межах Паризької кліматичної угоди, бо через війну їх неможливо реалізувати.

А також радимо ознайомитися з тим, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не врахувало значну частину пропозицій та зауважень, які надійшли від стейкхолдерів у процесі обговорення нового Національно визначеного внеску України (НВВ2) до Паризької кліматичної угоди.

Читайте також
Вуглецеве ціноутворення: як Україна готується до запуску власної СТВ. Частина 1
Вуглецеве ціноутворення: як Україна готується до запуску власної СТВ. Частина 1

План є, дедлайни визначені — але чи з’явиться працююча система? Що насправді відбувається із формуванням вуглецевого ринку у нашій країні

 "Зелена" економіка Євросоюзу вже дає 5,8 млн робочих місць – Євростат
 "Зелена" економіка Євросоюзу вже дає 5,8 млн робочих місць – Євростат

Щороку зайнятість у цьому секторі зростає у середньому на 5,5%

Стала відома перша квартальна ціна на вуглець у межах CBAM
Стала відома перша квартальна ціна на вуглець у межах CBAM

Ціну на ІІ квартал опублікують 6 липня 2026 року

Звітність про викиди за спрощеною процедурою: уряд змінив вимоги для частини бізнесу
Звітність про викиди за спрощеною процедурою: уряд змінив вимоги для частини бізнесу

Це має зменшити адміністративне навантаження на приватний сектор, не порушуючи норми екологічного захисту