ЄС планує запровадити амбітні кліматичні цілі до 2040 року shutterstock.com

ЄС планує запровадити амбітні кліматичні цілі до 2040 року

Ілля Федунь

Уряд ЄС закликає підвищити кліматичні зобов’язання для країн-підписантів Паризької угоди

Міністри довкілля ЄС планують встановити нову ціль зменшення викидів парникових газів на 90% до 2040 року. 

Про це повідомляє пресслужба Європейської Ради на своєму офіційному сайті. 

Зміни стосуються скорочення викидів парникових газів для країн Європейського союзу та країн-підписантів на 90% до 2040 року порівняно з рівнем 1990 року. А також Європейська комісія на засіданні окреслює ключові елементи та умови, які вона повинна відобразити у своїх законодавчих пропозиціях щодо викидів парникових газів після 2030 року, щоб держави-учасниці Паризької угоди змогли досягти кліматичних цілей до 2040 року. 

На засіданні міністри довкілля ЄС також обговорювали оновлення Національно визначеного внеску ЄС на 2035 рік, який є частиною Паризької кліматичної угоди. Паризька угода вимагає від кожної країни-учасниці оновлювати свої НВВ кожні 5 років. Наразі, подати кліматичні цілі країни-підписанти повинні до 21 листопада 2025 року. 

Які кліматичні цілі встановлювала Україна 

Перший цільовий показник скорочення викидів, зафіксований в Очікуваному національно визначеному внеску України, містив мету не перевищити 60% від рівня викидів 1990 року у 2030 році. В Оновленому Національно визначеному внеску України, поданому у 2021 році до РКЗК ООН, було встановлено більш амбітну мету – скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року. 

Актуальна кліматична мета України – це Другий національно визначений внесок (НВВ2) до Паризької угоди, який передбачає зниження викидів парникових газів у 2035 році на 68-73% від рівня 1990 року. 

Сфери, на які поширюється національно визначений внесок: 

1) енергетика;  

2) промислові процеси та використання продукції;  

3) сільське господарство, землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство (ЗЗЗЛГ);  

4) відходи. 

Парникові гази, які регулюються національно визначеним внеском: 

1) двоокис вуглецю (CO2);  

2) метан (CH4);  

3) закис азоту (N2O);  

4) гідрофторвуглеводні (HFC);  

5) перфторвуглеводні (PFC);  

6) гексафторид сірки (SF6);  

7) трифторид азоту (NF3). 

Нагадаємо читачам ЕкоПолітики, що Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до уряду України із закликом переглянути кліматичні цілі країни, які були прийняті в межах Паризької кліматичної угоди, бо через війну їх неможливо реалізувати.

А також радимо ознайомитися з тим, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не врахувало значну частину пропозицій та зауважень, які надійшли від стейкхолдерів у процесі обговорення нового Національно визначеного внеску України (НВВ2) до Паризької кліматичної угоди.

Читайте також
Нашестя сарани в Україні: звідки вона взялась?
Нашестя сарани в Україні: звідки вона взялась?

Сарана в Україні активізувалась та становить загрозу для фермерських культур

Світ на межі кліматичної катастрофи: вчені показали приголомшливі цифри
Світ на межі кліматичної катастрофи: вчені показали приголомшливі цифри

Рушійні сили зміни клімату "всі рухаються в неправильному напрямку", заявили науковці

Земля може перетнути ключовий кліматичний поріг у 1,5°C вже через 2 роки
Земля може перетнути ключовий кліматичний поріг у 1,5°C вже через 2 роки

Складність трансформації енергетичної системи заважає країнам вжити необхідних рішучих дій