Європейський Союз має переглянути шляхи зменшення впливу CBAM на Україну, одним із яких може бути тимчасове звільнення з-під дії цього механізму.
Таку рекомендацію надали аналітики Центру європейських реформ (Centre for European Reform – CER) Елізабетта Корнаго та Аслак Берг у своєму дослідженні “Уроки перехідного періоду CBAM: Ранній вплив на торгівлю та кліматичні зусилля”.
Вони запропонували Європейській комісії, яка готується до першого перегляду і можливого розширення CBAM, підтримати своїх торгівельних партнерів, що розвиваються, у декарбонізації їхньої промисловості. Автори звіту говорять, що зробити це можна за допомогою політичних консультацій, передачі технологій та фінансової підтримки, що фінансується коштом надходжень від CBAM.
“Якщо ЄС серйозно ставиться до своєї ролі лідера у сфері клімату, він повинен надавати відчутну підтримку країнам, що розвиваються, у декарбонізації промисловості – перш за все, якщо він хоче зберегти кліматичну дипломатію на плаву”, – заявили у CER.
Вони також наполягають, що ЄС має:
1. Використовувати доходи від CBAM для фінансування політики передачі технологій та підтримки декарбонізації для найменш розвинених країн та країн, що розвиваються.
2. Співпрацювати зі своїми торгівельними партнерами, щоб підтримати країни, які хочуть запровадити системи вуглецевих квот, допомагаючи їм у розробці та впровадженні таких систем.
“Країни, які вже запровадили ціни на викиди вуглецю, такі як Велика Британія, повинні укладати двосторонні угоди з ЄС, щоб звільнитися від CBAM та уникнути бюрократичної тяганини, пов'язаної з нею. Це може вимагати від цих країн проведення переговорів з ЄС щодо прив'язки їхніх систем торгівлі викидами до СТВ ЄС”, – говорять дослідники.
3. Зробити ключовою частиною своєї кліматичної дипломатії та зовнішньої інвестиційної стратегії конкретну підтримку декарбонізації промисловості – від фінансової підтримки до передачі технологій.
“ЄС не може просто зосередитися на політиці чистої промисловості вдома і не очолити промислову революцію за кордоном”, – впевнені автори звіту.
Який вплив CBAM на торгівлю та клімат зараз та які прогнози
Аналітики стверджують, що зобов'язання та вимоги щодо обліку та звітності про викиди вуглецю у рамках механізму транскордонного вуглецевого коригування з жовтня 2023 року є для імпортерів та виробників адміністративно обтяжливими. Але через рік після їх запровадження CBAM не має помітного впливу на торгівельні потоки. Виробники покривають ці адміністративні витрати й продовжують торгувати з ЄС. Водночас аналітики зауважують, що CBAM вже заохотила інші країни впроваджувати власні системи вуглецевих цін або механізми коригування.
На думку авторів звіту, з 2026 року відбудуться суттєві зміни, оскільки імпортери товарів CBAM повинні будуть платити ціну на вуглець, узгоджену з ціною СТВ ЄС.
“Це підштовхне іноземних виробників зосередитися на обмеженому експорті "чистішої", низьковуглецевої продукції до ЄС, перенаправляючи більш вуглецевоємну продукцію в інші країни”, – говорять вони.
Аналітики прогнозують, що викиди не зменшаться негайно, і світові ринки товарів CBAM можуть розділитися між низьковуглецевими та високовуглецевими товарами – принаймні доти, доки перші не стануть більш конкурентоспроможними на глобальному рівні. Але в довгостроковій перспективі з'явиться більше імпульсу для декарбонізації виробництва товарів CBAM, що призведе до більш чистого експорту до ЄС і загалом до зниження промислових викидів.
Хто зазнає найбільшого впливу механізму транскордонного вуглецевого коригування
Аналітики Центру європейських реформ передбачають, що найбільше від CBAM постраждають ті країни, які експортують великий обсяг вуглецевоємних товарів до ЄС і не застосовують внутрішню ціну на викиди вуглецю. Багато з них є великими економіками, переважно з високим або середнім рівнем доходу: Китай, росія, Туреччина, Великобританія, США.
“Ці країни мають можливість адаптуватися до CBAM – впроваджуючи або посилюючи власну систему вуглецевих цін (як Китай, Туреччина та Велика Британія), субсидуючи декарбонізацію промисловості (як це робили США за допомогою Закону про зниження інфляції) або просто поглинаючи втрати (як у випадку з росією)”, – говорять дослідники.
Вони окремо наголосили, що є великі економіки, які постраждають від CBAM і можуть потребувати додаткової підтримки ЄС для адаптації своєї промисловості до майбутнього з нульовим балансом. Серед цих країн дослідники назвали Індію, В'єтнам, Бразилію та Україну.
Нагадаємо, раніше ЕкоПолітика брала інтерв'ю у голови Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес асоціації Станіслава Зінченка щодо впливу CBAM на боротьбу зі зміною клімату, готовність українських та європейських виробників до повноцінного впровадження цього механізму та можливі шляхи запобігання втратам експорту.
